Експерт-лінгвістка не знайшла у висловлюваннях кримського політв’язня Ернеста Сейтосманова закликів до насильства чи тероризму

Дата: 10 Березня 2023
A+ A- Підписатися

У Південному окружному військовому суді у справі кримськотатарського політв’язня Ернеста Сейтосманова допитали незалежну спеціаліста-філолога Олену Новожилову. Експертка не знайшла у досліджуваних аудіозаписах ознак заклику до насильства чи терористичної діяльності. Росія обвинувачує громадянина України у зв’язках з ісламською політичною партією Хізб-ут-Тахрір. 

Про це інформує громадське об’єднання “Кримська солідарність”

Ернест Сейтосманов

Судовий експерт Олена Новожилова провела позасудове лінгвістичне дослідження. Жінка вважає, що у досліджуваних аудіозаписах “немає ознак заклику до насильства чи терористичної діяльності”.

Крім того, на судовому засіданні як свідка сторони захисту допитали політв’язня Яшара Шихаметова. У вересні 2022 року суд засудив його до 11 років колонії суворого режиму. Яшар Шихаметов підтвердив, що “стосунку до тероризму Ернест Сейтосманов не має і що він є добропорядним, богобоязливим мусульманином”.

На наступному засіданні 23 березня захист планує допитати самого 37-річного Ернеста Сейтосманова. Після цього суд перейде до дебатів сторін.

Нагадаємо, 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні Верховний суд РФ визнав терористичною ісламську політичну партію “Хізб ут-Тахрір”. Ця релігійна організація легально діє в Україні, зокрема в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим. Росія всупереч міжнародному гуманітарному праву використовує в Криму своє кримінальне законодавство.
 
Правозахисники вважають, що тоді рішення Верховний суд РФ  ухвалив необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи. Водночас на території більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств. На всій території України, зокрема в Автономній Республіці Крим, діяльність партії не заборонено, активісти організації займалися випуском газети, могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи.
 
Близько четвертої ранку 9 лютого 2022 року співробітники ФСБ прийшли в тимчасово окупованому Бахчисарайському районі до будинку активіста “Кримської солідарності” Ансара Османова, у Сімферопольському районі — до Аметхана Абдулвапова, у Білогірському районі — до будинку Марлена Мустафаєва та у Балаклавському районі Севастополя до Ернеста Сейтоса. Усіх чоловіків звинувачують в участі в забороненій у РФ, але в легальній на всій території України, зокрема в Автономній Республіці Крим, організації “Хізб ут-Тахрір”. Незаконно затриманим кримським татарам загрожують терміни від 10 до 25 років позбавлення волі.
 
Раніше адвокат Олексій Ладін повідомляв, що в СІЗО в Ернеста загострилися хронічні захворювання, з’явився біль у шлунку. До цього чоловік писав заяву. Його викликали до медсанчастини, де йому виписали ліки, яких немає в ізоляторі. Діагноз лікарі також не визначили.
 
Кримська правозахисна група нагадує, що переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, – це порушення ст. 7 Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), оскільки за міжнародним гуманітарним правом РФ не має права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованій території.
 
За оцінюванням правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35% вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджіхана.
 
“Крим SOS” вказує, що сумарний термін жертвам політично вмотивованих переслідувань у Криму за рік повномасштабного вторгнення становить 699 років і 9 місяців.
 
Правозахисна організація наголошує, що ігнорування воєнних злочинів російських окупантів призвело до погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму. А відсутність реакції міжнародної спільноти на окупацію Криму та подальші злочини окупантів  полегшили Росії завдання з перетворення півострова на плацдарм для вторгнення на материкову Україну рік тому.
 
Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості. 
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter