Економічний паспорт Зеленського: як та кому пропонують нараховувати гроші?

Дата: 08 Грудня 2021
A+ A- Підписатися

До системи економічного паспорта, запропонованої президентом Володимиром Зеленським, пропонують щорічно відраховувати дві мінімальні зарплати на одного учасника. Водночас відрахування до спецфонду частки ренти на видобуток корисних копалин, а також нафти та газу передбачають підвищувати до 2030 та 2033 років відповідно. 

Про це свідчать тексти пакета законопроєктів про економічний паспорт, які вніс президент на розгляд парламенту.

Фото: Офіс президента

Зеленський пропонує створити Фонд майбутніх поколінь, що матиме статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства) та працюватиме виключно над накопиченням активів з подальшим інвестуванням та виплатами учасникам системи. 

Отримати виплати зможуть народжені з 2019 року діти, яких, за даними Держстату, до жовтня поточного року в Україні вже є понад 707 тисяч. Учасникам системи потрібно буде досягти 18-річчя, бути громадянином України та постійно проживати тут протягом п’яти останніх років. 

Гроші дозволятимуть витратити на навчання, купівлю власного житла, лікування важких захворювань або за наявності критичних станів здоров’я у будь-який час до досягнення 18 років. Батьки, як переконує Зеленський, зможуть самостійно обрати заклад, де отримуватимуть допомогу.

Президент пропонує, щоб з 2023 до 2030 року відрахування ренти на видобуток корисних копалин, з яких формуватимуть фонд, підвищили з 35% до 70%, а відрахування ренти на видобуток нафти та газу – з 47,5% у 2023 році до 95% у 2033-му. 

Фото: Карпатський об’єктив

Зеленський запропонував встановити й відповідальність для посадовців або зацікавлених осіб компанії з управління активами Фонду майбутніх поколінь за порушення інтересів учасників. Так, за відчуження або придбання активів фонду за ціною, іншою, ніж ринкова, якщо це призвело до значних збитків і Збитками у великих розмірах пропонують вважати ті, які в 3 тисячі й більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян., пропонують карати штрафом від 3 до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Якщо такі дії вчиняють повторно, то сума штрафу збільшиться до 5–8 тисяч неоподаткованих мінімумів, а в разі, якщо до цього причетна організована група, стягнення становитиме від 8 до 10 тисяч неоподаткованих мінімумів. Порушників також зможуть позбавляти права обіймати певні посади або вести певну діяльність на строк до трьох років.

Ідея запровадження спеціального фонду, звідки виплачувались би кошти громадянам, не нова. Після анонсу внесення ідеї Зеленського до парламенту в Офісі президента пояснювали, що підгледіли її, зокрема, в ОАЕ, але подібні системи працюють у багатьох країнах Перської затоки. Як зазначає BBC, один з наймолодших арабських “фондів майбутнього” діє з 2005 року в Катарі та нині оперує капіталом у 320 мільярдів доларів. Загалом країни регіону мають близько 40% коштів усіх суверенних державних фондів світу, а ті оперують сумою у 5,5 трильйона доларів.

Найбільший суверенний фонд національного добробуту у світі має Норвегія. Він називається Державним пенсійним глобальним фондом. Щодо його роботи існує низка заборон, наприклад кошти фонду не можна вкладати в компанії, що виробляють зброю, тютюн, шкодять довкіллю, порушують права людини або ж сприяють поширенню корупції.

Фотографія обкладинки: teza.tv

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter