Дві третини українців не знають, куди повідомити про злочини проти людини з інвалідністю: опитування

Лише 27,5% українців знають, куди звертатися з повідомленням про злочини проти людей з інвалідністю. Водночас більшість респондентів усвідомлюють, що в умовах війни ці люди стикаються з підвищеними ризиками.

Про це свідчать результати всеукраїнського опитування “Омнібус”, яке Київський міжнародний інститут соціології провів для громадської організації “Fight For Right”.

Ілюстративне зображення. Фото: Pixabay

Результати опитування показали, що 85,5% громадян розуміють, що в умовах війни люди з інвалідністю зазнають більших ризиків, а 65,3% опитаних переконані в цьому безумовно. Водночас 42% респондентів вважають, що суспільство мало поінформоване про потреби людей з інвалідністю, тоді як 10,4% вважають, що достатньо.

“Тобто суспільство розуміє, що людям з інвалідністю важко, але не розуміє, чим саме допомогти. Лише мала частка в 3,6% не вбачає специфічних загроз для цієї групи”, – звертають увагу автори дослідження. 

Доля людей в інтернатних закладах викликає особливу тривогу – 55,8% опитаних вважають їх менш захищеними від воєнних злочинів. Проте 22% учасників опитування взагалі не знають, що там відбувається.

“Це свідчить про те, що інтернати залишаються для суспільства “чорною скринькою”: люди підозрюють про біду, але не мають фактів”, – йдеться в аналітиці.

Ідею виокремити воєнні злочини проти людей з інвалідністю в окрему категорію державної фіксації підтримують 53,6% опитаних, найбільше – у селах (60,8%).

Серед причин, чому люди з інвалідністю не звертаються по допомогу, такі: фізичні бар’єри (45-50% відповідей), інформаційна необізнаність та недоступність інформації (30-35%), глибока недовіра до органів влади (30-35%). Також серед бар’єрів – страх розголосу та сором (20-25%).

“Критичним показником є те, що 61% українців взагалі не знають, куди повідомляти про злочин проти людини з інвалідністю . Лише 27,5% декларують знання конкретних каналів звернення”, – звертають увагу у “Fight For Right”.

Для зміни ситуації на краще українці виступають за збільшення медійної присутності теми (55-60%), активне використання соцмереж (45-50%). Водночас 32% громадян вже чули про випадки позбавлення людей з інвалідністю життєво необхідних умов із медіа. 

Нагадаємо, що в Україні з початку повномасштабного вторгнення зріс рівень інституціоналізації і . Серед причин – недоступність інфраструктури та соціальних послуг, бідність та надмірний тягар на родини. Про це свідчать результати дослідження, яке провели експерти “Fight For Right”.

24 грудня 2024 року уряд ухвалив Стратегію реформування психоневрологічних, інтернатних закладів та деінституціоналізації догляду за людьми з інвалідністю та похилого віку. Документ передбачає, що до 2034 року в Україні буде створена система послуг, яка забезпечить можливість цим людям незалежно проживати та інтегруватися в громадах. Завдяки цьому до інтернатів потраплятиме менше людей, які потребують підтримки в проживанні. Реформа деінституціоналізації є одним із зобов’язань України на шляху вступу до ЄС.

Про те, скільки держава виділяє на людей з інвалідністю в закладах і як змінити систему, читайте в матеріалі.