“Дуже мало – близько 10 жінок”: правозахисниця Людмила Гусейнова про звільнення бранок з російської неволі

Очільниця громадської організації “Нумо, сестри!” та колишня бранка Людмила Гусейнова за понад два роки домоглася звільнення близько 10 жінок із російського полону. За її сприяння також відпустили щонайменше 10 жінок, утримуваних у місцях несвободи на окупованих територіях, але їм заборонили виїжджати звідти.

Про це Гусейнова розповіла в інтервʼю виданню “Нова Польща”.

Людмила Гусейнова. Фото: Ольга Осіпова / “Нова Польща”

Людмилу Гусейнову незаконно утримували в полоні у так званій “ДНР” понад три роки. Спочатку вона перебувала у катівні “Ізоляція”, а згодом її перевели до донецького СІЗО. У жовтні 2022 року її звільнили під час обміну. Нині вона очолює громадську організацію “Нумо, сестри!”.

Під час перебування у “деенерівських” катівнях бранка щодня вела щоденник, записуючи у звичайні зошити свої спогади. У Донецькому СІЗО вона майже ні з ким не спілкувалася і перебувала в камері разом із засудженими за тяжкі злочини. Через спарені нари їй доводилося ділити з ними ліжко. Інші ув’язнені називали її “упоротою укропкою”.

“Через місяць після ув’язнення в “Ізоляції” мене вивезли до слідчого, тоді я познайомилася зі своїм адвокатом, який і дав мені ручку й аркуш… Мене поставили в “напівтемний стакан” – це приміщення розміром приблизно метр на метр, холодне, смердюче й вогке. Воно настільки тісне, що неможливо сісти. Ув’язнені простоюють у ньому багато годин. І я тоді просто в кайданках почала писати перші рядки“, – пригадує Людмила.

Перші свої записи у щоденнику вона робила російською, а коли почалося повномасштабне вторгнення, почала писати українською.

Протягом трьох років утримання разом із засудженими за тяжкі злочини “деенерівці” намагалися зламати жінку. Під час кожного допиту слідчий запитував її: “Ты еще не оскотинилась?”.

Активістці вдалося вивезти з неволі всі свої записи у схованці – у жіночій сумці. Окрім них, вона взяла з собою обвинувальний вирок у її справі, де зазначені прізвища заступника генерального прокурора (В. І. Байрачний) та судді (Лєбєдєва). Заховати документи, зробивши у сумці подвійне дно, їй порадили співкамерниці.

“Він (заступник генерального прокурора. – Ред.) підписував вироки на 18, на 25 років щодо багатьох таких, як я. За його вказівкою незаконно утримували й утримують полонених, – і цивільних, і військових. Його призначило вище керівництво РФ. От разом з цим керівництвом ця людина має бути покарана, як слідчий та суддя”, – каже правозахисниця.

Після звільнення з “деенерівських” катівень колишня бранка на всіх українських та світових майданчиках розповідала про свої умови утримання. Адже, згідно з міжнародними конвенціями, заборонено тримати разом політичних та кримінальних ув’язнених. Вона сподівається, що її розповіді хоч трохи привернули увагу до цієї проблеми.

“Принаймні зараз “політичних” жінок уже не тримають із “кримінальними“, – зазначає вона.

За словами Гусейнової, багато полонянок зазнали сексуального чи сексуалізованого насилля. Також жінки довгий час не мали можливості бачитися з рідними та дітьми, що теж їх травмувало.

“Як тебе чіпають руками. Як коментують твоє тіло. Як б’ють оголену. Як навмисно, ціляться по статевих органах. Як проникають найрізноманітнішими предметами. Як чоловіків тортурують, чіпляючи електричний дріт до статевих органів і пропускаючи струм. Усе це сексуальне насилля“, – пояснює активістка.

Також для неї важливо, щоб про російські злочини, скоєні проти українців у неволі, дізналися всі прихильники Росії, яких вдосталь по всьому світу.

“А це зло — це ж не тільки Росія, а й усі, хто їй вірить і думає так, як вона. Зло має бути покаране. Я маю на увазі не вендету, а закон… Вони мають бути засуджені за законом, відкрито. Їхні імена й обличчя мають бути відомі всім. А то у нас зазвичай люди, котрі свідчать, мають відкриті обличчя, а ті, проти кого свідчать — заблюрені”, – вважає Гусейнова.

Нагадаємо, після окупації Людмила Гусейнова започаткувала всеукраїнський рух захисту прав дітей, які опинилися в нелюдських умовах існування в селі Приморському, фактично на лінії фронту.

Активістка не боялася захищати права дітей перед місцевими чиновниками та поліцією так званої ДНР, домоглася звільнення кількох дітей, яких помістили до дорослої психіатричної лікарні як малолітніх злочинців. Персонально займалася влаштуванням на оздоровлення та опікою дітей, у яких було виявлене недокрів’я та плеврит внаслідок неналежних умов побуту.

За активну правозахисну діяльність Гусейнову заарештували бойовики за фіктивними обвинуваченнями. 40 днів вона провела у секретній тюрмі “Ізоляція”, а потім три роки у Донецькому СІЗО поки її не звільнили у 2022 році.