Дорожня карта для вступу до ЄС: якого прогресу Україна досягла у сфері основоположних прав
Україна виконала 17 із 46 заходів щодо основоположних прав у дорожній карті для вступу до ЄС. Ще 27 заходів реалізовані частково. Цей розділ охоплює питання щодо захисту персональних даних, запобігання катуванням прав національних меншин та протидії дискримінації.
Про це йшлося на засіданні щодо виконання дорожньої карти з питань верховенства права 24 вересня, передає ZMINA.
Скриншот трансляції засіданняЗа даними Міністерства юстиції, найбільшого прогресу Україна досягла у сфері основоположних прав, відображених у третьому розділі дорожньої карти.
У цьому розділі 46 заходів мають визначений строк виконання у 2025 році, розповіла генеральна директорка Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Мінюсту Наталія Панчук. З них виконані 17, частково реалізовані – 27. Щодо двох заходів строк виконання ще не настав.
Представник Уповноваженого ВРУ з прав людини Михайло Спасов розповів про деякі заходи блоку “Основоположні права”, які реалізували 2025 року.
У сфері запобігання катуванням та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження та пенітенціарної системи важливим заходом є проведення незалежного оцінювання діяльності національного превентивного механізму, який здійснюється за підтримки Ради Європи. Цей процес вже перебуває в активній фазі, зазначив представник Омбудсмана.
“Всі здійснені заходи вже формують основу для подальшого посилення системи запобігання катуванням і захисту прав осіб, які перебувають у місцях несвободи“, – звернув увагу Спасов.
Він додав, що у сфері захисту персональних даних одним з ключових завдань є приведення національного законодавства України у відповідність до загального “Регламенту про захист даних” (General Data Protection Regulation), Директиви 2016/680 та модернізованої Конвенції Ради Європи №108+.
“На сьогодні вже досягнуто важливих результатів. До Верховної Ради внесені два ключові законопроєкти – про захист персональних даних, який вже прийнято за основу та готується до другого читання, та законопроєкт про Національну комісію з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформації, який на сьогодні перебуває в комітетах”, – розповів представник омбудсмана.
У сфері протидії расової або етнічної дискримінації, включаючи ромську нацменшину, ключовими є посилення обізнаності населення щодо форми проявів такої дискримінації, прав постраждалих і засобів правового захисту. За словами Спасова, регіональні представництва секретаріату реалізували вже 59 відповідних заходів.
Державна служба етнополітики й свободи совісті (ДЕСС) відповідальна за формування та реалізацію політики у низці сфер, відображених у блоку “Основоположні права”, розповів заступник голови служби Ігор Лоссовський. Зокрема у таких сферах: свобода совісті, думки та релігії; заходи проти расизму та ксенофобії, мови ворожнечі та злочини на ґрунті ненависті; принцип недискримінації, расова або етнічна дискримінація, включаючи ромів; права осіб, що належать до національних меншин.
За словами Ігоря Лоссовського, ДЕСС підготувала три законопроєкти, які стосуються питань свободи совісті, думки та релігії, два проєкти законів – щодо заходів проти расизму та ксенофобії, мови ворожнечі та злочинів на ґрунті ненависті. Частина з них передані до Верховної Ради чи будуть повторно подаватися до парламенту, інші перебувають на розгляді Кабміну.
Він зупинився на заходах дорожньої карти, які стосуються захисту ромської нацменшини.
“Ромська проблематика в Європі дуже чутлива, і Європейська комісія в нашій євроінтеграції надає особливу увагу цьому питанню. У нас є Ромська стратегія, яка працює з 2021 року. В цьому році ми завершуємо виконання плану заходів за 2025 рік, і вже завершуємо підготовку чергового плану заходів на 2026-2028 роки”, – розповів Лоссовський.
За словами заступника голови ДЕСС, Європейська комісія наполягає, щоб до обговорення плану заходів були залучені громадські об’єднання національних меншин насамперед ромська громада.
Він додав, що на вимогу Єврокомісії був створений окремий стратегічний документ щодо захисту прав національних меншин. Такий план уряд вже затвердив у травні, у ДЕСС його послідовно виконують.
У Мінюсті розповіли й про інші виконані заходи із цього розділу дорожньої карти. Зазначається, що у функціонування органів та установ виконання кримінальних покарань впроваджено 3-рівневу модель управління, яка має забезпечити ефективний моніторинг та захист прав засуджених.
У сфері впровадження принципів правосуддя, дружнього до дитини, уряд 14 липня 2025 року схвалив Національну стратегію захисту прав дитини у сфері юстиції на період до 2028 року та затвердив операційний план заходів.
Нагадаємо, 14 травня 2025 року Кабінет Міністрів України затвердив дорожню карту з питань верховенства права. Документ визначає основні напрями реформ у сферах: правосуддя, фундаментальні права, боротьба з корупцією, юстиція, свобода та безпека. Цей комплекс реформ передбачений у межах переговорного процесу щодо членства України в ЄС за переговорними розділами 23 “Судова влада та основоположні права” та 24 “Юстиція, свобода і безпека”.
Дорожня карта з питань верховенства права є однією з ключових передумов відкриття офіційних переговорів про вступ України до ЄС у межах кластера 1 “Основи процесу вступу до ЄС” (Fundamentals), що відкривається першим і закривається останнім.
ZMINA розповідала, що в уряді анонсували запуск системи “Пульс вступу” – цифрового інструмента, який забезпечить моніторинг прогресу України в рамках переговорного процесу вступу до ЄС.
Також ZMINA писала, що заходи, які пропонуються в плані з реалізації Ромської стратегії на 2026–2028 роки, лише незначною мірою розв’яжуть нагальні проблеми ромського населення в Україні. Зокрема, у ньому не враховані потреби жінок, ВПО та не внесені заходи з подолання сегрегації ромських шкіл. На це представники ромських громадських організацій звернули увагу під час публічних консультацій щодо проєкту плану дій.
