Документи, освіта і житло: з якими проблемами стикається ромська нацменшина в Україні

В Україні активно розвиваються ромські громадські організації, які виборюють визнання потреб своєї національної спільноти. Проте залишається низка проблем, які потребують розв’язання, наприклад щодо документів та доступу до освіти.

Про це йшлося на заході до Міжнародного дня ромів, організованому в межах Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки та спільного проєкту ЄС та Ради Європи “Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні”, передає ZMINA.

Фото: dess.gov.ua

З якими проблемами стикається ромська спільнота в Україні

8 квітня у світі відзначають Міжнародний день ромів. Цього дня особлива увага прикута до забезпечення прав і свобод ромського народу. Ромський громадський рух був офіційно започаткований 1971 року в межах першого всесвітнього ромського конгресу.

В Україні він розпочався в 1993 році, розповіла засновниця ромського жіночого фонду “Чіріклі” Юлія Кондур.

“Тоді діяли лише три ромські організації, серед яких був і наш фонд – намагалися розбудувати мережу ромських громадських організацій і будувати діалог із владою. Сьогодні, через 32 роки, в Україні є понад 120 ромських громадських  організацій: потужний ромський жіночий рух, молодіжний рух, мережа ромських медіаторів, постійний діалог, спільні заходи з органами влади на різних рівнях”, – зазначила Юлія Кондур.

Читайте також: “30 років тому було важко уявити, що ромська жінка може створити організацію”: активістка Юлія Кондур про важливість жіночого лідерства

Президентка фонду “Чіріклі” зауважила, що 1993 року ромська спільнота і не мріяла про визнання потреб ромів на такому високому рівні.

“Перше затвердження Ромської національної стратегії, проведення парламентських слухань, створення міжнародної робочої групи і багато іншого”, – додала вона.

Проте, за її словами, потребують розв’язання багато проблем, з якими стикаються представники ромської національної меншини. Зокрема:

• відсутність документів, які посвідчують особу;
• перешкоди в доступі до якісної освіти;
• працевлаштування;
• неприйнятні житлові умови;
• випадки дискримінації.

Ситуація вразливих ромських громад погіршилася з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Юлія Кондур наголосила, що ромським ВПО, яких налічується понад 50 тисяч, потрібна активніша допомога та орієнтація в пошуку захисту та підтримки як в Україні, так і в країнах ЄС.

Фото: Вразливі групи ромів (dess.gov.ua)

За словами голови Держслужби з етнополітики та свободи совісті Віктора Єленського, попри ухвалені Ромську стратегію та інші документи, що стосуються захисту прав національних меншин, без конкретних дій ці зусилля не принесуть результату.

“Ми робимо не досить, але можемо зробити набагато більше, якщо об’єднаємо зусилля і будемо пам’ятати, що наш план дій і добре відпрацьовані документи мають стосуватися всіх національних меншин і кожного їхнього представника”, – наголосив Віктор Єленський.

План дій для захисту прав нацменшин важливий для євроінтеграції

Права меншин посідають центральне місце серед цінностей, які є важливими в Європі, – людська гідність, свобода та рівні права, зазначив заступник голови Представництва Європейського Союзу в Україні Ремі Дюфло.

“У цьому дусі ми підтримуємо продовження роботи України у впровадженні реформ. Україна досягла значного прогресу в підтримці засадничих прав та захисті своїх національних меншин”, – звернув увагу він.  

Ремі Дюфло наголосив, що проведена останнім часом робота з розроблення плану дій для захисту прав національних меншин є важливим кроком для євроінтеграції України:

“Цей план може наблизити українське законодавство до європейських стандартів, особливо у сфері боротьби з дискримінацією, мовою ворожнечі. Це підтримує український поступ на шляху до членства в ЄС. Саме тому наступний крок – повне ухвалення плану дій – є настільки важливим”.

Він додав, що державні органи, парламент, міжнародні партнери, громадянське суспільство і наші держави-члени ЄС мають спільно працювати над тим, щоб Україна відповідала своїм зобов’язанням щодо євроінтеграції. Проте необхідно забезпечити, щоб ця політика принесла реальні зміни, а не просто була поставлена “галочка” щодо вимог ЄС, і щоб Україна могла під час відбудови використати величезний капітал ромського народу.

Раніше ZMINA писала, що на початку березня в Києві презентували План заходів із захисту прав національних меншин. Проєкт документа розробили відповідно до міжнародних стандартів, рекомендацій Єврокомісії, а також пропозицій Ради громадських об’єднань національних меншин (спільнот) України. Реалізація плану триватиме до кінця 2027 року. Серед ключових заходів: гармонізація українського законодавства відповідно до міжнародних стандартів, розширення можливостей для використання мов національних меншин у публічній сфері, покращення доступу до освіти рідною мовою, розвиток механізмів боротьби з дискримінацією. 

Також ZMINA повідомляла, що попри повномасштабну війну права ромів залишаються у фокусі державної політики. На розгляді парламенту перебуває законопроєкт № 5488, який передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту від дискримінації та посилить відповідальність за злочини, скоєні з мотивів ненависті.