Документування, медіація та пошук рішень: як правозахисники допомагають державі покарати воєнних злочинців

Наразі в Україні зареєстровано понад 68 тисяч воєнних злочинів. Це надзвичайне навантаження на правоохоронну та судову системи України. Тому громадський сектор та правозахисники активно допомагають фіксувати, аналізувати та систематизувати інформацію щодо воєнних злочинів. Вони розробили та адаптували інструменти, що дозволяють фіксувати докази так, щоб потім їх можна було використовувати у судових процесах. Таким чином правозахисники стають сполучною ланкою між суспільством та державними органами. 

Про це представники коаліції “Україна. П’ята ранку” розказали сьогодні на пресконференції “На шляху до справедливості: рік війни крізь призму правозахисної діяльності”.

Головною метою держави та самих правозахисних організацій є притягнення до відповідальності винних та встановлення справедливості. 

Проте, як зазначає Надія Волкова, директорка Ukrainian Legal Advisory Group, державні органи, громадський сектор та суспільство можуть мати різне бачення справедливості:

“Дуже мало запитують і чують голос саме тих, хто постраждав. Утім, це важливо, оскільки саме постраждалі мають бути фокусом уваги під час розробки та розвитку будь-яких механізмів справедливості та правосуддя”.

Національні правоохоронна та судова системи України не в змозі ефективно розслідувати та притягти до відповідальності усіх винних за скоєні воєнні злочини. Проте і допомога міжнародних установ, як от Міжнародний кримінальний суд, не є панацеєю, зазначає Волкова. Нератифікація Україною Римського статуту є однією з причин цього. 

“Ми передаємо інформацію, ділимося даними. Та ми не маємо права брати участь у прийнятті рішень щодо бюджету, вибору прокурорів, суддів тощо”.

Втім, Україна була та залишається основним актором в процесі розслідування воєнних злочинів та притягнення винних, зазначає Роман Коваль, документатор, координатор департаменту комунікації Truth Hounds.

“З огляду на те, що як МКС, так і спеціальний трибунал по Україні (який, найімовірніше, буде створений у майбутньому) фокусуватимуться на розслідуванні лише наймасштабніших та найсерйозніших порушень звичаїв та законів війни, основна допомога від неурядових організацій спрямована на національні правоохоронні органи, яким доводиться фіксувати та розслідувати тисячі злочинів».

Майже у всіх діяннях Росії в Україні є ознаки геноциду. Серед іншого, велика частина роботи щодо розслідування воєнних злочинів стосується дітей.

“Русифікація, мілітаризація, індоктринація у російських родинах, сиротинцях, таборах та лікарнях — такі основні засоби політики викорінення української ідентичності та знищення цілого покоління українців без фізичної ліквідації”, — зазначає Катерина Рашевська, експертка Регіонального центру прав людини. 

За її словами, росіяни регулярно змінюють персональні дані викрадених дітей:

“Нами зафіксовані випадки, коли вони змінювали персональні дані дітей перед їхнім вивезенням до таборів перевиховання, щоб не отримувати згоду батьків. Росіяни дописували їм вік та незаконно переміщували”.

Це суттєво ускладнює процес пошуку дітей та їх повернення в родини.

Велику кількість дітей та дорослих росіяни вивозили з окупованих територій в Крим.

“За даними місцевих кримських правозахисників, у Сімферопольському СІЗО перебувають мінімум 110 цивільних осіб, яких окупанти примусово вивезли з материкової України. Більшість з них перебувають там без жодних обвинувачень. Вони не мають доступу до адвокатів та спілкування із зовнішнім світом”, – зазначає Євгеній Ярошенко, аналітик “Крим SOS”.

Окрім викрадень, катувань та обстрілів, Росія активно веде й інформаційну війну. Експерти Інституту масової інформації фіксують ці порушення.

“Ми використовуємо термін “геноцидна риторика”, бо це прямі заклики до геноциду українців. Це, по суті, екстремістські заяви, які поширюють і Путін, і та інформаційна мережа, що контролюється Кремлем.  Ми хочемо побачити тих, хто поширює геноцидну риторику, в міжнародному трибуналі”, – зазначає Оксана Романюк, виконавча директорка ІМІ.

Організації, що працюють з воєнними злочинами в Україні, мають різноманітні професійні досвіди. Спільна ж експертиза і координація дій дає змогу більш системно оцінювати наслідки російського втручання та шукати шляхи притягнення винних до відповідальності.

Коаліція “Україна. П’ята ранку” почала роботу 25 лютого 2022 року, наступного дня після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. На сьогодні Коаліція об’єднує 31 неурядову організацію та чотирьох індивідуальних експертів. Вони поєднали свої зусилля для системного документування воєнних злочинів і злочинів проти людяності, скоєних у ході російської збройної агресії проти України. Також Коаліція займається захистом жертв російсько-української війни через наявні державні та міжнародні механізми правосуддя. Все це спрямоване на досягнення справедливості через притягнення до відповідальності владної верхівки РФ за скоєння злочину агресії проти України.