До Вищої ради правосуддя можуть потрапити двоє недоброчесних кандидатів

Конкурсна комісія з добору кандидатів для призначення членів Вищої ради правосуддя і Колегіальний, незалежний конституційний орган державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади. Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена. за квотою президента рекомендувала призначити шістьох осіб, двох з яких експерти називають недоброчесними. 

Про це повідомляють активісти Фундації DEJURE.

До фінального переліку кандидатів потрапили Оксана Блажівська та Михайло Кобаль. За інформацією активістів, Блажівська працювала помічницею нотаріуса, але після призначення батька, Євгена Блажівського, заступником колишнього генерального прокурора Віктора Пшонки стала суддею Господарського суду Києва.

“Суддя проживає у квартирі, записаній на дочку, їздить на автівці, зареєстрованій на ім’я батька, та не декларує вартості ювелірних виробів і творів мистецтва, які їй належать”, – розповідають у DEJURE.

Щодо судді Кобаля, то активісти наголошують, що за первинним кваліфікаційним оцінюванням, яке проводили ще у 2016 році, він не підтвердив своєї здатності здійснювати правосуддя. 

“Суддя в складі колегії задовольнив позов підприємства ТОВ “Грааль”, скасувавши рішення Мінкульту про занесення історичної будівлі по вулиці Грушевського в Києві до Державного реєстру нерухомих пам’яток. За інформацією “Української правди”, згадане підприємство пов’язане з міністром часів Януковича Дмитром Табачником та вже понад 10 років намагається збудувати на вказаній вулиці хмарочос”, – кажуть експерти. 

За словами голови правління Фундації DEJURE Михайла Жернакова, вибір президента Зеленського стане лакмусовим папірцем:

“Ми отримаємо ще одне свідчення того, чи дійсно президент і його команда прагнуть справжнього реформування судової системи, чи лише вибіркових змін, які дозволять зберегти контроль над нею. Сподіваємося, що представники нової влади розуміють, що залежні суди загрожують не лише “пересічним громадянам”, але й органам влади, що засвідчує приклад сумнозвісного Окружного адміністративного суду міста Києва“.

Як відомо, згідно з останніми дослідженнями, очищення судової влади українці більше схильні довірити владі, ніж громадськості. Новообраному президенту в цьому питанні довіряють 49% респондентів, 28% – Верховній Раді, 23% – експертам із західних країн, 20% – юристам, які не працювали раніше, а 19% – представникам громадськості.