До міжнародного Реєстру збитків мають включити заяви постраждалих з 2014 року, оскільки російська агресія почалася з окупації Криму – правозахисниця
В ухваленій цього тижня резолюції ПАРЄ “Про притягнення РФ до відповідальності за агресію проти України” є заклик до учасників та членів міжнародного Реєстру збитків дозволити подавати заяви постраждалим від російської агресії з 2014 року, а не обмежуватися періодом після 24 лютого 2022 року. Адже російська агресія почалася задовго до повномасштабного вторгнення.
На це звернула увагу правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк.
Правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія СинюкЗа її словами, резолюція не має обов’язкової сили, це політичний документ, який закликає до дій. Тобто це не означає, що до Реєстру одразу стануть приймати заяви постраждалих з 2014 року. Але важливо, що нарешті про це заговорили на такому високому рівні як ПАРЄ, бо раніше цю тему здебільшого підіймали громадські організації, об’єднання родин та заявники.
“Навіть представники Реєстру говорили про те, що вони працюють над тим, щоб передбачити таку можливість. І це перша видима зміна у їхній риториці. Тепер у резолюції безпосередньо згадується, що до Реєстру таки мають включити заяви осіб, які постраждали з 2014 року. Таким чином наголос ставиться на тому, що агресія почалася не у лютому 2022 року, а у 2014 році. Цей дещо політичний момент постійно обговорюється, оскільки російська агресія у 2022 році є загальновизнаною на відміну від подій у 2014-му. Тоді, на жаль, світ дуже слабко відреагував. Але варто пам’ятати, що агресія розпочалася з окупації Криму”, – зазначає Онисія.
Аналітикиня вважає, що політична воля держав, які ухвалили цю резолюцію, може стати рушієм для реальних змін. І нарешті заявниками Реєстру збитків будуть не лише постраждалі з 2022 року, а й з 2014-го.
На думку Синюк, запуск Реєстру збитків став можливий завдяки дипломатичним зусиллям України, адвокації міжнародних та українських громадських організацій та політичній волі країн, які погодились на його створення. Наразі в реєстрі відкрита лише частина категорії для заяв постраждалих, а інші планують запустити згодом.
Раніше, за словами правозахисниці, це здавалося неможливим в умовах, коли ще продовжується війна. Однак цей процес є незавершеним, оскільки досі триває створення комісії, яка розглядатиме звернення та ухвалюватиме рішення щодо нарахування компенсації за завдані РФ збитки. Для цього необхідно чітко прописати, за яким принципом та критеріями будуть прийматися, відхилятися чи переглядатися звернення.
“Саме тому це ідеальний момент для включення до Реєстру осіб, які постраждали від російської агресії з 2014 року. Їх мали б включити від початку, але на цей момент, поки триває процес відкриття категорій та узгоджується процедура розгляду та прийнятності заяв, найпростіше визначити, яким чином розширити мандат Реєстру та включити постраждалих з 2014 року”, – вважає аналітикиня.
Вона наголошує, що повноцінна робота Реєстру, включаючи відшкодування за збитки, залежить від політичної волі тих держави, які підтримали цю ініціативу. Адже рано чи пізно постане питання, з яких саме джерел будуть покриватися компенсації. І це першочергово стосуватиметься питання російських активів, з якого так само тривають дискусії та перемовини.
Нагадаємо, Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, в якій вчергове закликала створити Спеціальний трибунал для розгляду російських злочинів агресії проти України та Комісію з розгляду претензій, а також наголосила, що будь-які мирні перемовини у війні не мають призводити до безкарності.
У асамблеї привітали завершення юридичних текстів для створення Спеціального трибуналу для злочину агресії. Запропонована модель “має особливості, які роблять її достатньо міжнародною”, кажуть там.
Також привітали початок офіційних переговорів у Гаазі щодо створення Комісії з міжнародних претензій. Висловились в асамблеї й щодо мирних перемовин. Там вважають, що процес досягнення політичної єдності у питанні України “має рухатися вперед незалежно від еволюції мирних переговорів”.
