Дмитра Лубінця призначили Омбудсманом
Верховна Рада проголосувала за призначення Уповноваженим з прав людини народного депутата Дмитра Лубінця.
Про це повідомляє ZMINA.
Підтримали це рішення 277 депутатів. Уперше посаду Омбудсмана обіймає чоловік.
Лубінець поки своє призначення не коментував.
Новообраний Омбудсман став депутатом міськради у Волновасі у 2010 році, а вже 2014-го потрапив до Верховної Ради від Блоку Петра Порошенка. У 2016-му Лубінця разом з Іллею Кивою підозрювали в причетності до контрабанди з ОРДЛО.
“Ми стояли на блокпосту “Бугаси”, затримали дві фури з контрабандою в січні 2015-го, одразу зателефонував Кива, приїхав депутат Дмитро Лубінець, щоб фури відбити. Ми, щоб уникнути конфлікту, викликали батальйон “Київ-2″ та співробітників СБУ”, – розповідало журналістам про один з випадків керівництво 28 окремої механізованої бригади ЗСУ.
У 2019-му Лубінець удруге потрапив до Ради як безпартійний самовисуванець. Він був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний Суд скасував статтю про незаконне збагачення. Ця стаття зобов’язувала держслужбовців звітувати про джерела їхніх доходів і доходів членів їхніх сімей.
Лубінець також є співавтором низки законів, які критикували правозахисники.
До прикладу, він є співавтором закону, що дозволяє ВР звільняти будь-яких посадових осіб, призначених парламентом. Завдяки цьому закону посади Омбудсмана позбавили Людмилу Денісову. Також Лубінець є одним з авторів розкритикованого фахівцями законопроєкту про діджиталізацію прописки. Альтернативний документ, який розробляли правозахисники, повернув на доопрацювання профільний парламентський комітет, головою якого є Лубінець.
Активісти руху “Чесно” також виявляли, що Лубінець не показав у звіті витрат на концерт співачки Ольги Полякової, яку він запросив до Волновахи.
Призначення Лубінця критикує частина правозахисників, зокрема Володимир Яворський.
“Чергова випадкова людина на цій посаді, що призведе до ще більшої маргінальності цього важливого конституційного інституту. Шкода тільки, що суспільству на це байдуже”, – написав він.
Також критики рішення наголошують, що через сумнівну репутацію Лубінець фактично не відповідає критеріям для отримання посади.
“Як тільки з’явилося повідомлення про кандидатуру Дмитра Лубінця, усім авторам цього тексту з різних джерел, від антикорупційних органів та громадських антикорупційних організацій почали надсилати інформацію про сумніви в доброчесності Дмитра Лубінця. Це підважує відповідність його кандидатури передбаченому законом критерію “мати високі моральні якості”, – зазначають у спільній колонці голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко та правозахисниця Лариса Денисенко.
Серед критеріїв для омбудсмана також є досвід правозахисної діяльності, яким, на думку правозахисників, не можна вважати досвід виконання Лубінцем посадових обов’язків у парламентському комітеті.
Голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, коментуючи призначення Лубінця, нагадала, що як і його попередниця Людмила Денісова, він є політиком.
“На жаль, процес знову був політизованим. У сесійну залу на розгляд народних депутатів була винесена усього одна кандидатура, не було змагальності. Голосування було відкритим, всупереч профільному закону, який вимагає таємне голосування. Крім того, порушили процедуру, адже для зняття Денісової депутатам знов довелося обійти закон і вигадати нову підставу через внесення змін в закон про воєнний стан”, – каже вона.
Печончик нагадала, що парламент і спікер Руслан Стефанчук не дослухалися до закликів правозахисних організацій.
“Це лицемірно, особливо на фоні декларування владою курсу на вступ до ЄС. У підсумку бачимо, що посада Уповноваженого ВР з прав людини залишається розмінною монетою, мало кому треба на цій посаді фаховий правозахисник, незалежний Омбудcман, який служить правам людини, а не інтересам влади”, – підсумовує вона.