Для забезпечення житлом ВПО Україні потрібно щонайменше мільйон квартир – голова “Укрфінжитла”
Щоб внутрішньо переміщені особи могли повернутися до своїх домівок або облаштувати життя на новому місці, Україні необхідно щонайменше один мільйон квартир. Водночас пільгової іпотечної програми “єОселя” не досить для подолання житлової кризи.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна повідомив голова правління ПрАТ “Укрфінжитло” Євген Мецгер.
Євген Мецгер. Фото з фейсбукуЗа його словами, потреба в одному мільйоні квартир є лише першочерговою частиною значно масштабнішої проблеми. Загальний дефіцит житлового фонду в Україні, який компанія оцінювала спільно зі Світовим банком, становить близько 600 млн квадратних метрів, або приблизно 24 трильйони гривень.
З них 450 млн квадратних метрів – це історично накопичений за три десятиліття дефіцит якісного та енергоефективного житла відповідно до європейських стандартів. Ще 150 млн квадратних метрів, або майже 13% житлового фонду країни, було втрачено чи зруйновано внаслідок повномасштабного російського вторгнення.
Мецгер наголосив, що подолати такий дефіцит лише за допомогою програми “єОселя” неможливо. За його словами, у більшості країн одночасно діє кілька механізмів забезпечення громадян житлом: іпотека, оренда з правом викупу (Rent-to-Own), лізинг і соціальний житловий фонд.
Натомість в Україні наразі повноцінно працює лише пільгова іпотека, тоді як система соціальної оренди фактично відсутня.
Саме тому серед пріоритетів “Укрфінжитла” – розвиток програм соціального орендного житла та оренди з правом викупу, які мають доповнити чинну іпотечну програму.
Також голова компанії навів дані щодо участі переселенців у програмі “єОселя”. Від початку її роботи кредити за категорією внутрішньо переміщених осіб отримали 2188 позичальників. Водночас загалом житлові кредити оформили 4852 учасники зі статусом ВПО, адже частина з них скористалася програмою за іншими категоріями – зокрема, як військовослужбовці, медики або педагоги.
Нагадаємо, 21 липня Володимир Зеленський підписав закон № 12301, який стане новим базовим нормативним актом у сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб.
Серед ключових нововведень документа – запровадження електронного кабінету ВПО для оцінювання потреб людини та моніторингу її інтеграції за новим місцем проживання, розмежування загальних і спеціальних механізмів реалізації права на житло, а також законодавче закріплення вимог до місць тимчасового проживання щодо їхньої придатності для тривалого перебування людей.