Для вступу до ЄС та відбудови важливо рахуватися з інтересами ромів та решти нацменшин – Омбудсман
Післявоєнна відбудова України та євроінтеграція має враховувати інтереси національних меншин, зокрема ромської спільноти, яка є одною з найуразливіших груп під час війни.
Про це розповів Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець.
Фото: фейсбук Уповноваженого ВР з прав людини Дмитра ЛубінцяЗаяву Уповноважений зробив у Римі під час міжнародної конференції з питань відновлення України на окремій панелі, присвяченій ролі ромської спільноти та нацменшин у процесі.
“Національні меншини – повноцінна частина України. Наше завдання зробити їхній голос гучним під час відбудови. У центрі уваги справедлива, інклюзивна відбудова, яка не залишає осторонь жодну спільноту. Це критично важливо як для єдності українського суспільства, так і для нашого шляху до ЄС”, – зазначив Лубінець.
Особливої підтримки потребує ромська національна меншина, яка під час повномасштабного вторгнення є однією з найуразливіших груп, каже Омбудсман.
Наразі в Україні спільно з Радою Європи та іншими міжнародними партнерами розробляють інструменти моніторингу, зокрема запустили проєкт “Соціальний атлас ромських громад Закарпаття”, а також механізми надання правової допомоги та інтеграції. Із квітня в Омбудсмана працює відділ з питань захисту прав ромської нацменшини, а торік оновили Стратегію захисту та інтеграції ромів до 2030 року, ухвалену урядом ще у 2021 році.
Стратегія інтеграції та захисту ромів з’явилась в Україні у 2013 році, але ухвалили її в декларативному вигляді, як казали правозахисники, щоб полегшити шлях до отримання безвізу з ЄС. У підсумку стратегію виконували погано.
За даними громадських організацій, до 2023 року в Україні проживало від 200 до 400 тисяч ромів. Найбільше спільнота представлена в Закарпатській, Одеській, Харківській та Донецькій областях.
Через повномасштабне вторгнення РФ роми стали вразливішими. Зокрема, залишаються проблеми інтеграції, дискримінації, доступу до ринку праці та забезпечення фінансової незалежності сімей переселенців, інформації, доступу дітей до освіти.
Органи держвлади переважно ігнорують рекомендації Омбудсмана, які б мали допомогти десяткам тисяч людей отримати документи та долучитися до суспільного життя. Нині майже 30 тисяч ромів в Україні не мають документів, тож не можуть, наприклад, отримувати гуманітарну допомогу чи за потреби поселитись у притулок.
Нагадаємо, що нещодавно презентували план заходів до 2027 року, який стосується захисту прав національних меншин в Україні. Документ готували, спираючись на міжнародні стандарти, рекомендації Єврокомісії та пропозиції української Ради громадських об’єднань національних меншин (спільнот).
Серед ключових змін: гармонізація національного законодавства, розширення можливостей використання мов нацменшин у публічній сфері, покращення доступу до освіти рідною мовою, розвиток механізмів боротьби з дискримінацією тощо.
Також на розгляді парламенту перебуває законопроєкт № 5488, що має посилити адмінвідповідальність за злочини, скоєні з мотивів ненависті.
