Депутати Верховної Ради ухвалили законопроєкт про суддівську карʼєру

9 грудня Верховна Рада у другому читанні 244 голосами підтримала законопроєкт №10140-д щодо змін у Закон “Про судоустрій і статус суддів” й удосконалення процедур суддівської карʼєри.

Про це повідомили народний депутат Ярослав Железняк та голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.

Фото з відкритих джерел

Цей проєкт закону був рекомендацією Європейської комісії та однією з умов Меморандуму про взаєморозуміння між Україною і ЄС щодо отримання Києвом макрофінансової допомоги на 18 мільярдів євро.

Законопроєкт має спростити й пришвидшити добір кандидатів у суди першої інстанції, скасувавши деякі етапи відбору і повторне екзаменування. Також він скорочує процес навчання майбутніх суддів (не всі кандидати повинні будуть його проходити). Це дозволить оперативно заповнити вакантні місця та зекономити на навчанні тих, хто не працюватиме суддею.

Повідомляється, що відповідно до нового закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України буде повинна публікувати результати поіменного голосування, а рівень значення співбесіди у процедурі добору підвищується. Суддям з ліквідованих і реорганізованих суддів не можна буде перевестися в інший суд без завершення кваліфікаційного оцінювання.

“Також із хорошого – з документа прибрали більшість небезпечних положень по ГРД (Громадська рада доброчесності. – Ред.) і фактично повернули попереднє регулювання. До того ж ГРД тепер законом надали право на повний доступ до суддівських досьє”, – написав Жернаков.

Водночас у фундації DEJURE зауважили, що деякі “шкідливі” норми, попри рекомендації партнерів, все ж залишися в законопроєкті. Їх, очевидно, доведеться виправляти у наступних законодавчих ініціативах, зазначають у фундації.

Серед них:

• з-під кваліфікаційного оцінювання за участю Громадської ради доброчесності вивели понад 200 суддів апеляції;
• критерії доброчесності має затверджувати Вища рада правосуддя за консультаціями з ВККС, Громадською радою правосуддя (ГРД) та Радою суддів – це може загрожувати маніпуляціями з боку органів суддівського врядування;
• формулювання норми щодо кількості членів ВККСУ, які можуть подолати висновок ГРД. Закон встановлював, що треба 11 голосів членів ВККСУ незалежно від кількості чинних членів органу. Тепер – дві третини від призначених членів ВККСУ. Це юридично неоднозначне формулювання;
• Громадська рада правосуддя зможе клопотати про перенесення співбесіди щодо судді не більше ніж один раз. Якщо ВККСУ змінюватиме розклад і призначатиме співбесіди судді за дуже короткий термін, то рада не встигатиме аналізувати суддів, і кваліфоцінювання може пройти без їхньої участі;
• не враховані рекомендації міжнародних партнерів про встановлення “обґрунтованого сумніву” як стандарту кваліфікаційного оцінювання.

Нагадаємо, 1 червня поточного року Вища рада правосуддя оголосила результати конкурсу на обрання членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. До фінального списку членів потрапили двоє недоброчесних.