Депутати та медійники домовилися спільно підготувати правки до законопроєкту №14057

Народні депутати, профільний комітет і медійні організації домовилися спільно підготувати правки до законопроєкту №14057, щоб подати їх між першим і другим читанням. Сторони зафіксували, що метою доопрацювання є баланс між свободою слова, правом на приватність і дієвим захистом гідності. 

Про це повідомили на своїх сторінках народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин та голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Фото: Вадим Сарахан, пресслужба Верховної Ради України

“Протягом більш ніж двох годин ми обговорили широкий спектр питань, що безпосередньо стосуються свободи слова, приватності та захисту честі і гідності людини. Йшлося, зокрема, про визначення розміру компенсації моральної шкоди, строки позовної давності у справах, пов’язаних із поширенням недостовірної інформації, регулювання прав на відповідь, спростування та примирення, заборону поширення відомостей, що порушують особисті права, використання імені та цифрового образу людини, захист персональних даних, а також права на інформацію, цифрову приватність, особисті нотатки і таємницю кореспонденції. Окремо розглянули питання, що стосуються особистих прав юридичних осіб”, — розповів Стефанчук. 

Серед учасників обговорення були представники “Лабораторії цифрової безпеки”, Платформи прав людини, Інституту масової інформації, Інституту розвитку регіональної преси, Bihus.Info та Центру демократії та верховенства права, а також представники академічної спільноти та голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. 

Під час обговорення учасники заходу звернули увагу на норми, що безпосередньо впливають на роботу медіа:

• компенсацію моральної шкоди;
• строки позовної давності в справах про недостовірну інформацію;
• право на відповідь і спростування;
• заборону поширення відомостей, що порушують особисті права;
• використання імені та цифрового образу;
• захист персональних даних;
• право на інформацію, цифрову приватність, особисті нотатки й таємницю кореспонденції, а також – особисті немайнові права юросіб.

Ярослав Юрчишин на своїй фейсбук-сторінці зазначив, що всі зауваження та пропозиції опрацьовуватимуть і подаватимуть у вигляді правок разом із Русланом Стефанчуком. 

Також він додав, що під час зустрічі було зафіксовано, що пункт про “право на забуття” не стосується інформації про публічних осіб чи даних, що становлять суспільний інтерес. 

Оксана Романюк, директорка ІМІ, заявила, що для медіаорганізацій принципово, щоб оновлення ЦКУ не стало інструментом тиску на журналістів.

“Ми раді, що зустріч з розробниками законопроєкту була конструктивною. Ми готові працювати з парламентом і колегами з інших медійних організацій над збалансованим текстом до другого читання”, – скалаза Романюк. 

У коментарі “Детектор медіа” юристка проєктів Bihus.Info Марія Музичка зазначила, що значної роботи та доопрацювань потребує стаття 277,  у якій ідеться про регулювання права на спростування недостовірної інформації. 

“Ми маємо спільно сформувати нову редакцію цієї статті з врахуванням певних змін. Наприклад, там була частина про презумпцію невинуватості, яка вже і так закріплена в Конституції. Але тут вона буде переформульована, щоб запобігти двоякому трактуванню. У пункті про оціночні судження ми також будемо повністю виключати частину про те, що за оціночні судження, які висловлені у формі, що принижують честь, гідність і репутацію, має бути покладений обов’язок про компенсацію моральної шкоди. Загалом багато пунктів потребують доопрацювання. Скрізь також будемо узгоджувати термінологію для уніфікації”, — сказала Марія Музичка.

Медіаюристка також звернула увагу на важливу зміну — норму про спростування на спростування. За її словами, неодноразово трапляються випадки, коли журналістам чи активістам доводилося спростовувати інформацію, яка насправді була достовірною. Наразі юристи думають про те, як коректно прописати цю норму, щоб у таких випадках була можливість відновити своє право.

“Ми намагатимемося максимально в стислі терміни все доопрацювати. Загалом сама концепція змін до Цивільного кодексу є хорошою, тому що він уже застарів. Законопроєкти пропонують оновлення, осучаснення. Багато норм з хорошою задумкою, але проєкт потребує трішки корекції”, — додала Музичка.

Раніше Міжнародний інститут преси (IPI) висловив стурбованість щодо запропонованих змін до Цивільного кодексу України, які обмежать роботу незалежних журналістів, і закликав Верховну Раду не голосувати за законопроєкт №14057.

Нагадаємо, Інститут масової інформації заявляв, що законопроєкт № 14057, зареєстрований у парламенті 21 вересня 2025 року групою народних депутатів, становить ризик цензури й містить надмірно жорсткі вимоги до медіа. 

Проєкт журналістських розслідувань Bihus.info заявив, що цей законопроєкт посилює юридичну відповідальність за критичні публікації та може поставити під ризик саме існування журналістських розслідувань. 

Журналісти звернули увагу, що в законопроєкті пропонують автоматично визнавати недостовірною інформацію, яку не закріплено в судовому вироку, а також дозволити карати за суб’єктивну думку.