Депутати пропонують саджати за перепродаж товарів протиепідемічного призначення: пояснюємо, чому це погана ідея

Дата: 30 Березня 2020
A+ A- Підписатися

У Верховній Раді зареєстрували проєкт Закону “Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо перепродажу товарів під час карантину, епідемії, надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану)”.

Про це повідомляє сайт парламенту. 

Авторами законопроєкту стали п’ятеро депутатів, зокрема Нестор Шуфрич. У пояснювальній записці вони наголосили, що під час надзвичайних ситуацій несумлінні суб’єкти господарювання, користуючись панічними настроями громадян, необґрунтовано в декілька або навіть у десятки разів підвищують вартість товарів першої потреби.

“Після оголошення в Україні карантину через коронавірус COVID-19 вартість овочів, які входять у так званий борщовий набір, значно виросла. Приміром, вартість цибулі подорожчала у два рази”, – наголошують депутати, посилаючись на сайт “Українські новини”.

Парламентарі пропонують запровадити кримінальне покарання за перепродаж товарів протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню епідемії, пандемій, зокрема поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019) та/або товарів, що мають істотну соціальну значущість. Таки дії вони пропонують карати штрафом від 8,5 до 17 тис. грн або позбавленням волі на строк до трьох років з конфіскацією майна, а за обтяжувальних обставин – позбавленням волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією майна.

Внесений на розгляд парламенту законопроєкт може повернути Україну до законів радянського життя, стверджує член правління Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк. Він розповів, що законопроєкт є юридично і взагалі безграмотним, починаючи з його назви, яка повторює назву статті 199-1 та не враховує того, про що йдеться в тексті самої статті.

Однак це не єдина прогалина в документі. Так, серед інших суттєвих недоліків Хавронюк назвав такі:

  • поняття “товари, що мають істотну соціальну значущість”, є абсолютно невизначеним і не може вживатися в законі, який передбачає найсерйозніший вид юридичної відповідальності. Уточнення, що перелік таких товарів має бути визначений Кабінетом Міністрів України, не виправляє ситуації, оскільки Кабінет Міністрів України, з одного боку, так само не може дати вичерпне визначення переліку таких товарів, а з іншого – може час від часу змінювати відповідний перелік, що означатиме перманентну то криміналізацію, то декриміналізацію передбаченого ст. 199-1 діяння в певній частині;
  • суб’єктом злочину пропонується визнавати не лише фізичну особу – підприємця чи службову особу підприємства, а будь-яку особу, тобто навіть і ту, яка перепродасть наявні в неї до початку епідемії кілька спиртових аерозолів або десяток масок;
  • чинний Кримінальний кодекс України не дозволяє застосовувати конфіскацію майна за злочини, які не є тяжкими (крім деяких виняткових випадків, встановлених у ст. 59, що “спекуляції” не стосуються);
  • злочином не пропонується визнавати “перепродаж”, якщо ціна на відповідний товар не перевищила в 1,5 раза рівень ціни, визначений Кабінетом Міністрів України на такий товар.

“Тому, наприклад, купівля апарата штучної вентиляції легень вартістю 800 000 грн і перепродаж його в цей же день за 1 200 000 грн не буде визнаватися злочином, а за 1 200 010 грн – уже буде. Яка в цьому логіка – зрозуміти важко. Навіть за радянських часів у статті КК про спекуляцію йшлося просто про “купівлю та перепродаж товарів з метою наживи”, – пояснює експерт. 

Нагадаємо, що задля недопущення епідемії коронавірусної інфекції в Україні Кабінет Міністрів запровадив режим надзвичайної ситуації та карантин у всій країні до 24 квітня. Однак, як стверджують експерти, не всі рішення уряду відповідають Конституції.

За час карантину Кабінет Міністрів ухвалив рішення щодо обмеження пасажирських перевезень на території України, а парламент запровадив покарання за порушення карантину.
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: