“Цивільні в полоні – це не просто статистика, а втрачене життя” – у Києві відбулася акція на підтримку цивільних заручників
1 червня у Києві на Михайлівській площі відбулася акція “Цивільні в полоні – це не просто статистика, а втрачене життя”. У заході взяли участь близько ста родин цивільних заручників та безвісти зниклих. Люди тримали плакати з написами “Не мовчи – полон вбиває”, “Відсутність механізму звільнення = повільній смерті”, “Цивільні в полоні чекають на вашу допомогу”, “Поверніть цивільних полонених додому”, “Вони мають бути дома” тощо. Організатори акції ГО “Цивільні в полоні” мали на меті привернути увагу української влади та світової спільноти до питання повернення цивільних осіб з російського полону.
Про це повідомляє кореспондентка видання ZMINA.
Акція “Цивільні в полоні – це не просто статистика, а втрачене життя”. Фото: Еліна Суліма/ZMINAАкція розпочалася з молитви за незаконно ув’язнених цивільних та безвісти зниклих осіб, яку зачитав отець Михайло Омелян. Після цього від імені присутніх до міжнародної спільноти та української влади звернулися організатори заходу, які вкотре закликали посприяти поверненню їхніх рідних.
“Ми звертаємось до міжнародних правозахисних та гуманітарних організацій, дипломатів, української влади та усіх, хто дотичний до обмінів та повернення полонених, а також до пана Президента Володимира Зеленського”, – сказала під час виступу ведуча Ірина Швець.
Участь в акції також взяли артисти танцювального гурту “Genius”, які продемонстрували присутнім символічний перфоманс. Частина з них, одягнена у чорний одяг, уособлювала собою російських загарбників. Інші ж – у білому вбранні – символізували собою звичайних українців. Під час виступу перші “нападали” на других та забирали їх з собою, показуючи у такий спосіб, що відбувається зі звичайними людьми на окупованих територіях.
Коментуючи побачене Швець зауважила, що приводом для затримання цивільних окупантами може стати будь-що. Але основним мотивом завжди є любов українців до своєї країни.
Акція “Цивільні в полоні – це не просто статистика, а втрачене життя”. Фото: Еліна Суліма/ZMINA“Ми продовжуємо молитися за вас! Кожна родина цивільного полоненого переживає полон своєї рідної людини разом з ними. Ми лягаємо спати та прокидаємось з думкою про них. Ми благаємо повернути додому цивільних заручників”, – наголосила Ірина Швець, цивільна дружина Олександра Курдіна.
Далі захід проходив у режимі “вільний мікрофон”, завдяки чому члени сімей цивільних у полоні мали змогу розповісти присутнім про трагічну долю своїх близьких. Свої історії розповіли Ілона Слива, Оксана Дорохова, Ольга Строєва, Тетяна Маріна та інші.
“Історія мого чоловіка (ред. Артема Баранова) — це лише одна з тисяч трагедій, які принесла війна. Це історія про беззаконня, безпідставну жорстокість, про знущання над людськими життями, про безмежну мужність і силу духу. Я вірю, що Артем буде звільнений, і Росія відповість за свої злочини”, – сказала під час виступу Ілона Баранова.
Серед учасників акції була присутня мати Василя Манчука, яка вже третій рік поспіль чекає свого сина з російського полону. Чоловіка забрали 9 березня 2022 року по дорозі з Києва до Бородянки.
“Ми довгий час нічого про нього не знали, поки нам не прийшов лист зі словами: “Все добре. Я живий, здоровий”. Пізніше ми дізналися, що його утримували у Новозибково, а потім перевезли до м. Донське. Треба триматися. Ми були друзями і братами з РФ, а вони таке зробили з нашими рідними”, – каже зі сльозами на очах мати викраденого чоловіка.
Наприкінці акції організатори запросили дітей цивільних заручників вийти з фотографіями своїх батьків до імпровізованої сцени. Кульмінацією всього заходу стало запалення різноколірних фаєрів, які у символічній формі мали вкотре привернути увагу світу до трагічної долі українців у полоні.
Акція “Цивільні в полоні – це не просто статистика, а втрачене життя”. Фото: Еліна Суліма/ZMINA“Найбільше хочеться побажати, щоб якнайшвидше повернулися мами та татусі. Щоб діти завжди мали поруч своїх рідних. І щоб вони ніколи не переживали весь цей жах, який переживають зараз. Тим хто залишився тут – терпіння і сил боротися до кінця поки тема цивільних не зрушить з мертвої точки. Дітки ростуть, і вони забувають силуети своїх близьких. А це дуже важливо, оскільки присутність тата і мами у житті дитини має найважливіший вплив на їхнє майбутнє. Я бажаю, щоб рідні повернулися додому заради своїх дітей”, – сказала вже після завершення заходу одна з його учасниць Ганна.
Нагадаємо, на початку квітня поточного року у Києві на майдані Незалежності за ініціативи ГО “Цивільні в полоні“ відбулася мирна акція “Їх зникнення не повинно бути непоміченим”. Мета заходу полягала у тому, щоб привернути увагу до цивільних, яких незаконно утримують у російських катівнях, або які є засудженими за сфабрикованими звинуваченнями та безвісти зниклими. Усього в акції взяли участь 100 людей.
Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує насильницькі зникнення, затримання та викрадення цивільних осіб на тимчасово окупованих територіях. Якщо ваші рідні зникли або ви маєте побоювання, що їх могли викрасти, – напишіть, будь ласка, на нашу електронну адресу es@humanrights.org.ua. Наш представник зв’яжеться з вами.
Отримана інформація за згодою заявника буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, а також міжнародних організацій для внесення ними інформації до періодичних звітів, зокрема до Комітету ООН проти тортур, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, Міжнародного кримінального суду тощо для документування та подальшого розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні й притягнення винних до відповідальності.
