“Вибір між цінностями й гаманцем”: за 10 місяців товарообіг між Україною та Білоруссю сягнув близько мільярда доларів
За 10 місяців 2020 року Україна закупила в Білорусі 34% усього дизельного палива, 92-го бензину – 100%, 95-го – 64%, смолоподібного або твердого будівельного матеріалу для автошляхів бітум – 70%.
Такі дані з посиланням на Мінекономіки в інтерв’ю УП навела очільниця Free Belarus Centre в Києві Поліна Бродік.
Поліна БродікПравозахисниця вважає, що замість закритого неба для Білорусі Україна мала б обмежити торгівлю з країною нафтопродуктами, електроенергією та технікою.
“Якщо рахувати ці економічні зв’язки в грошах, то виходить близько 1 мільярда доларів за 10 місяців. Це валовий обіг у Білорусі по енергетичних ресурсах… Тобто можна говорити, що Україна свідомо спонсорує Лукашенка. Вона прекрасно знає, які цифри обертаються і на що вони йдуть. Безумовно, якщо позбавити Лукашенка 10 мільярдів доларів, йому буде складніше платити силовикам і взагалі всьому держсектору, який зараз під його дудку все жорсткіше закручує гайки в країні. На жаль, Україна, як я вже казала, – єдина країна Євросоюзу, точніше Європи, яка досі ніяк фінансово не постаралася на це вплинути“, – сказала вона.
Водночас Поліна Бродік усвідомлює, що самі санкції не вигідні Україні, адже вона не найбагатша країна в Європі.
“Будемо відверті: звісно, місцеві політики побоюються, що це призведе до підвищення цін на певну продукцію. І це правда: якщо різко обмежити притік нафтопродуктів з Білорусі, ціни бензин дуже виростуть, і ніяких альтернатив немає”, – додала вона.
Правозахисниця вважає, що обмеження авіаперельотів між Україною та Білоруссю не матимуть вагомого фінансового тиску на режим у Білорусі. Вона вважає, що авіасполучення саме з Україною відіграє гуманітарну роль для постраждалих громадян Білорусі.
Нагадаємо, Нацкомісія з енергетики та тарифів (НКРЕКП) на засіданні 26 травня ухвалила заборону на імпорт електроенергії з Білорусі та Росії до 1 жовтня 2021 року.
Голова НКРЕКП Валерій Тарасюк зауважив, що рішення Нацкомісії з енергетики та тарифів від 26 травня не означає, що заборону не продовжать після 1 жовтня.
Нагадаємо, засновника опозиційного телеграм-каналу NEXTA Протасевича разом із його дівчиною, росіянкою Софією Сапегою, білоруські силовики затримали 23 травня в Мінську. Він перебував на борту літака Ryanair, що прямував з Афін до Вільнюса. Рейс приземлився в національному аеропорту Мінська після отримання повідомлення про мінування, яке виявилося хибним.
До того репресій з боку нелегітимного президента Білорусі зазнавали десятки інших незалежних ЗМІ, зокрема “Белсат” і TUT.BY, та сотні активістів.
Водночас влада Білорусі ухвалила низку поправок до законодавства, які можуть серйозно погіршити стан свободи преси в країні й сприяти масовим порушенням прав людини. Серед нововведень – дозвіл міністерству інформації заблокувати роботу ЗМІ або інтернет-ресурсу без постанови суду, якщо ті раніше отримували попередження, заборона новинним організаціям і вебсайтам публікувати результати опитувань щодо політичних, соціальних або виборчих питань, якщо ці опитування проводилися без державної акредитації, дозвіл використовувати бойову техніку проти мирних демонстрантів тощо.
За наявними даними, з моменту початку протестів затримано близько 30 000 осіб, понад 2000 затриманих білорусів зазнали катувань і жорстокого поводження з боку силовиків. Водночас сфабриковано понад 1000 кримінальних справ за політичними мотивами.
США, країни ЄС, Велика Британія заявили, що не визнають підсумків виборів у Білорусі. Значна частина міжнародної спільноти засудила дії влади Білорусі. З такими заявами виступили Європейський Союз, Рада ООН з прав людини, Рада Європи, ОБСЄ та ПАРЄ. Окрім цього, санкції проти влади Білорусі ввели як окремі країни (США, Литва, Латвія, Естонія, Канада), так і міжурядові організації (ЄС).
