“Чоловік помер сам, лежачи у квартирі з ліхтарем на лобі”: мешканці Бахмута помирають без медичної допомоги

У Бахмуті на Донеччині, де, за оцінками тамтешньої влади, з понад 80 тисяч мешканців лишилося всього 12 тисяч, люди помирають, бо не отримують медичної допомоги. Внаслідок російського вторгнення в місті не лишилося цивільних лікарів, а через постійні обстріли та відсутність зв’язку медики з інших населених пунктів не можуть туди дістатись. 

Про ситуацію в місті розповіла журналістка Діана Буцко Громадському радіо. 

Обстріляні росіянами в жовтні будинки поблизу Бахмута

Бахмут уже кілька місяців поспіль залишається найгарячішою точкою на карті боїв і майже щодня потрапляє до зведень щодо жертв вторгнення. Водночас росіяни обстрілюють, наприклад, машини, що везуть туди гуманітарну допомогу. 

Буцко каже, що кожні 10 хвилин у Бахмуті вона чула звуки вибухів. 

“Бахмут виглядає дуже трагічно. Сказати, що там усе жахливо, – це нічого не сказати. Місто повністю зруйноване. Там… Там дуже гучно. Буквально за 50 метрів від нас, через два будинки, було влучання. І так весь час і всюди. Я не уявляю, як люди наважуються там лишатися. Немає ні світла, ні води, ні газу. Це не життя, це більше схоже на існування”, – описує ситуацію журналістка. 

Життя мешканців міста, Буцко схарактеризувала як підвальне, бо переважно люди перебувають в укриттях або на перших поверхах.

“Виходять, щоб приготувати їжу. На вулицях майже немає людей. Переховуються. Якось вони привчилися готувати їжу на вулиці. Пічки, дрова, глиняні пічки. Найбільше мене вразило те, що деякі побудували собі пічку прямо у своїй квартирі на першому поверсі. Знайшли десь стару книжку, як збудувати пічку. Слідуючи інструкціям, її й побудували. Просто посеред квартири стоїть пічка”, – говорить вона. 

Ситуація з медичною системою в Бахмуті катастрофічна, адже цивільних лікарів не лишилось, а медики з інших населених пунктів можуть навіть не знати, що комусь потрібна допомога.

“Зв’язку в Бахмуті немає: ні мобільного, ні інтернету. Нічого. Якщо щось станеться, жодної медичної допомоги не буде. Дуже часто люди помирають від поранень, тому що не можуть отримати допомогу”, – пояснює журанлістка. 

Окрім поранень, люди в Бахмуті без допомоги лікарів помирають від хронічних захворювань. Одну з таких історій розповіла Буцко:

“Першого нашого дня в Бахмуті ми приїхали евакуйовувати людину. Він подав заявку. Волонтери за ним приїхали й не знайшли його. Наступного дня приїхали знову і знайшли цього чоловіка мертвим у його ж квартирі. У нього були проблеми зі здоров’ям. Нікому було надати йому допомогу, він жив сам. Помер сам, лежачи у себе у квартирі з ліхтарем на лобі. Таке стається. Це трагічно”. 

Ще одна історія, пов’язана зі смертю цивільної через несвоєчасне отримання медичної допомоги в регіоні, стосується літньої жінки із Соледара. 

“Вона сама хотіла виїхати. Вони приїхали, побачили, що вона дуже хвора, прикута до ліжка, її нога в гангрені. Її забрали, відвезли в лікарню. Лікарі сказали, що її привезли надто пізно. Їй лишилися лічені дні. Це трагічно, з однієї сторони. З іншої – вона хоча б не помре одна у своїй пустій квартирі. І її зможуть гідно поховати. У Соледарі людей не ховають. Обстріли постійні, ніхто цим не займається”, – розповідає Буцко. 

За оцінками ВООЗ, система охорони здоров’я на Сході України через російське вторгнення фактично опинилася на межі краху. Цієї зими, як кажуть в організації, мільйони українців виживатимуть, борючись із холодом, психічними розладами та ковідом.

Щодо тих людей, які досі перебувають у Бахмуті, то Буцко каже, що однією з ймовірних причин такої поведінки є те, що вони почали жити гуртом.

“Одна з причин, чому люди не виїжджають, – вони є частиною спільноти. В одному будинку залишилося 16 людей. Вони згуртувались і живуть всі однією сім’єю. Люди часто не виїжджають тому, що, “якщо я поїду, я зраджу всю родину”, “як це – всі лишаться, а я поїду”. Це такий демотиватор, якого я раніше ніколи не помічала”, – ділиться однією з історій журналістка. 

Нагадаємо, що з кінця літа на Донеччині триває евакуація цивільного населення. Влада регіону постійно закликає мешканців переїхати до безпечніших регіонів.  

Раніше правозахисники зібрали історії літніх людей, які лишаються у своїх домівках навіть під час бойових дій. 

Фотографія обкладинки: Нацполіція