Члени Нацради звітуватимуть про зустрічі з олігархами
Згідно з ухваленим Верховною Радою та підписаним президентом Володимиром Зеленським законом про олігархів, члени Національної ради з питань телебачення та радіомовлення мають звітувати про комунікацію з особами, які потраплять до цього переліку.
Про це повідомляє “Детектор медіа”.
Регулятора в законі згадують загалом чотири рази. За словами першого заступника голови Нацради Валентина Коваля, три згадки стосуються можливостей комунікації з тими, хто потрапить до переліку олігархів, та їхніми представниками.
“Ми проводимо спільні наради, і вони не заборонені. Але про такі зустрічі та контакти ми маємо повідомляти й складати звіти. Наприклад, якщо визнають Віктора Михайловича Пінчука олігархом, то про зустрічі із Сашою Богуцьким і не як з моїм приятелем, а як з представником медіагрупи я повинен буду звітувати. Нескладання таких звітів може бути причиною дострокового звільнення”, – розповів він.
Щодо четвертого згадування Нацради в законі, то воно стосується укладання порядку перевірки ділової репутації покупців засобів масової інформації. Однак, за словами Коваля, орган не є регулятором у цій сфері, бо не може стежити за тим, хто фінансує партії чи політичні заходи. Раніше про необхідність розроблення такого порядку Нацрадою говорив міністр юстиції Денис Малюська.
Так званий закон про олігархів парламент без висновку Венеційської комісії ухвалив у вересні поточного року, але його положення набудуть чинності в травні 2022-го. Олігархом відтоді зможуть визнати фізичну особу, яка одночасно відповідає щонайменше трьом з таких ознак:
- бере участь у політичному житті;
- має значний вплив на засоби масової інформації;
- є кінцевим бенефіціарним власником суб’єкта господарювання, який після дня введення в дію закону є суб’єктом природних монополій або посідає монопольне (домінантне) становище на ринку, відповідно до Закону України “Про захист економічної конкуренції”, та протягом одного року поспіль підтримує або посилює таке становище;
- підтверджена вартість активів цієї особи та суб’єктів господарювання, бенефіціаром яких вона є, перевищує 1 мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
Обов’язок подання декларації про контакти з олігархами або їхніми представниками поширюється на всіх посадових осіб, від рішень яких залежать доля суспільства чи держави, наприклад президента, парламентарів та очільників низки відомств. Після контакту з олігархом не пізніше ніж на наступний день вони або їхні представники матимуть подати на сайті РНБО відповідну декларацію.
Низка правозахисників, експертів та Омбудсман критикують закон. Одні кажуть, що попри бажання авторів документ не зменшить впливу олігархів, а лише зажене в тінь медіаринок, а інші наголошують на неконституційності норм щодо потрапляння людей до реєстру. Так, заборони та обмеження, про які йдеться в законі, за своєю суттю та суворістю мають кримінально-правовий характер, а отже на таку позасудову процедуру мають поширюватися гарантії права на справедливий суд.
На думку фахівців, документ також вводить цензуру, адже серед іншого пропонує запровадити стандарти подання інформації з боку медіа, щодо яких є ознаки впливу олігарха.
Фотографія обкладинки: Радіо Свобода