Ім’я “Червоного Хреста” як інструмент інформаційної війни – правозахисниця

Використання ім’я Червоного Хреста як інструмент інформаційної війни – цинічно. 

Так на своїй сторінці фейсбуку голова правління Центру Громадянських свобод, правозахисниця Олександра Матвійчук прокоментувала інформацію про подання в Гаагу заяви московського Червоного Хреста про злочини української влади в АТО.

“Як-то кажуть, “наглість – друга натура”. А цинічна брехня – звична модель поведінки авторитарного режиму Росії та афілійованих із ним структур”, – пише Матвійчук.

Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що нібито Міжнародний кримінальний суд прийняв надіслане 30 грудня подання Червоного Хреста про злочини, вчинені представниками України на Донеччині та Луганщині. Про це повідомляли РИА Новости з посиланням на голову московського відділення Червоного Хреста, адвоката Ігоря Трунова.

“Від генпрокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі прийшла відповідь, що нашу заяву про розслідування фактів злочинів проти людяності, скоєних посадовими особами України, прийнято до розгляду і по ньому розпочато комунікація” , – сказав Ігор Трунов.

Матвійчук називає це “витвором хворобливої уяви російської пропаганди” й пояснює чому:

“По-перше, Міжнародний Комітет Червого Хреста (МКЧХ) дуже суворо дотримується принципів нейтральності та неупередженості. Саме ця напрацьована роками роботи репутація надає можливість МКЧХ надавати допомогу жертвам конфліктів (наприклад, мати доступ до таборів військовополонених). Заради цього МКЧХ не пристає на жодну сторону збройного конфлікту та тримає в таємниці отриману ним в ході виконання завдань інформацію. Просто нагадаю, як у 1995 році президент МКЧХ Корнеліо Соммаруга публічно визнав, що в роки Другої Світової війни Червоний хрест замовчував інформацію про масові страти та жахливе поводження у концентраційних таборах, хоча був чудово проінформований про Голокост.

По-друге, МКЧХ та “московське відділення Червоного Хреста” є двома незалежними один від одного структурами, “відділення” не підпорядковуєтся МКЧХ. Національні товариства Червоного хреста створюються в країнах-учасницях Женевських конвенцій для надання допомоги військово-медичним службам своїх країн на випадок війни, і наразі їх більше 170 у світі. Тому, як правило, національні товариства Червоного хреста дуже залежні у своїй політиці та оцінці ситуації від держави. Звідси і різниця у статусі. Жодне національне товариство жодної країни не може виконувати місію самого Міжнародного Комітету Червого Хреста, а саме – бути нейтральним, неупередженим та незалежним посередником між сторонами у конфлікті.

По-третє, на Україну не поширюється юрисдикція Міжнародного кримінального суду (МКС), оскільки Україна досі не ратифікувала Римський статут… Окремо зауважу, що МКС в жодному разі не підміняє собою національну судову систему, адже діє за принципом комплементарності. Тобто навіть коли ми станемо членами МКС своє провадження він може розпочинати тільки тоді, коли держава не бажає або не здатна провести розслідування чи порушити кримінальне провадження належним чином.

Тож з таким саме успіхом можна порадити “московському відділенню Червоного хреста” надіслати матеріали до Папи Римського. І перестати використовувати ім’я “Червоного хреста” як інструмент інформаційної війни”.