Через помилку РНБО та ОП переселенка понад рік не отримувала пенсії – правозахисники
Рада національної безпеки та оборони й Офіс президента заносять до санкційних списків громадян України, які не зазіхали на національну безпеку, територіальну цілісність України та не причетні до терористичної діяльності. Через недоліки в Законі “Про санкції” літня переселенка протягом 14 місяців не отримувала пенсії.
Про це під час онлайн-пресконференції в Укрінформі заявили правозахисники благодійного фонду “Право на захист”, передає кореспондент видання ZMINA.
Вони звертають увагу, що помилки в списках стосовно осіб, до яких застосовують санкції, почали з’являтися 2014 року, коли Верховна Рада ухвалила Закон “Про санкції”. Факти таких помилок також неодноразово визнавала РНБО, внаслідок чого в грудні 2019 та травні 2020 року указами президента України деякі прізвища вилучались із санкційного списку.
У благодійному фонді зауважують, що наразі ініціаторами санкцій можуть бути СБУ, Верховна Рада, Національний банк або президент, які за законом звертаються з відповідним поданням до РНБО. Рада національної безпеки та оборони ухвалює рішення про занесення осіб до санкційних списків, яке вводиться в дію указом президента України. Однак у цій процедурі, як наголошують правозахисники, ніхто не перевіряє інформації, яка стає підставою для санкцій.
Як відомо, профільний закон передбачає секторальні та персональні санкції. Останні полягають, зокрема, в обмеженні користуванням надрами, відкликанні певних ліцензій, неможливості продажу нерухомості та в блокуванні активів, зокрема всіх банківських рахунків фізичної або юридичної особи.
Окрім цього, координаторка з питань надання правової допомоги в благодійному фонді Юлія Трало звертає увагу, що в законі про санкції нечіткі підстави для накладання санкцій. Про сам факт їхнього застосування підсанкційні громадяни дізнаються раптово, коли зіткнуться безпосередньо з обмеженнями.
“Помилкове внесення людини до санкційного списку призводить до її скрутного матеріального становища. Зазвичай самотужки в неї немає можливості захиститися від неправомірних дій. Їй складно отримати правову допомогу, адже такої складності справи дорогі”, – пояснила Юлія Трало. У благодійному фонді нагадують, що в потерпілих громадян немає механізму позасудового оскарження таких помилок.
БФ “Право на захист” розповів про стратегічну справу, в межах якої надавав юридичну допомогу літній переселенці, якій указом президента заблокували пенсійний рахунок. СБУ внесла її дані до санкційного списку начебто за те, що вона була у виборчій комісії на контрольованій незаконними збройними формуваннями території. Однак у Верховному Суді жінка довела, що в день виборів вона була на підконтрольній уряду України території і не була долучена до організації виборів.
“На окупованих територіях залишилося багато документів наших громадян, наприклад особових справ держслужбовців. Ці документи можуть використовуватися будь-як і будь-де, наприклад показувати, що людина входить до складу партії, керівного “органу”, – пояснює Юлія Трало.
Юристи фонду вирішили оскаржити указ у Верховному Суді як у суді першої інстанції. Загалом юридичний захист у цій справі тривав 14 місяців.
“Увесь цей час жінка лишалася без пенсії. У грудні 2019 року представник Офісу президента повідомив у суді, що вони провели перевірку і ініціювали виключення її зі списку, але офіційно пенсіонерку вилучили тільки через пів року – у травні цього року”, – розповідає старший стратегічний юрист благодійного фонду “Право на захист” Олег Тарасенко. 25 травня Верховний Суд закрив провадження, оскільки відповідач виправив помилку.
Офіс президента визнав, що не було підстав для санкцій проти пенсіонерки, однак, як зауважує фонд, санкційне законодавство залишилося без змін, а отже ніхто з українців не застрахований від подібних помилок. Право на захист вважає, що відповідні законодавчі зміни має внести Офіс президента. Правозахисники вважають, що громадянам треба надати право звертатися до суб’єкта подання до санкційних списків, який був би зобов’язаний протягом 30 днів перевірити дані та визначитись.
“Ми поважаємо рішення Верховного Суду, чекаємо на його оприлюднення. Однак, можливо, ми його оскаржуватимемо, адже механізм із застосування санкцій, як він виглядав у цьому конкретному випадку, має бути визнаний протиправним”, – прокоментував захисник потерпілої.
Олег Тарасенко повідомив, що дізнатися про наявність себе в санкційному списку можна в указах РНБО та президента України, які оприлюднюються з відповідними додатками. У разі помилкового внесення таким громадянам рекомендують звертатися по правову допомогу, зокрема до благодійного фонду “Право на захист”.
Юристи також радять для початку спробувати розв’язати проблему з державними органами в позасудовий спосіб. У разі якщо це не допоможе доведеться звертатися до суду. Вони зауважують, що далеко не завжди відповідальні державні органи повідомляють про причини занесення до санкційних списків. У цьому разі потерпілим потрібно буде також через суд домагатися відповіді про такі підстави.
Позивачам доведеться сплачувати судовий збір у таких справах. Але вони можуть бути звільнені від сплати судового збору на загальних підставах, зокрема, якщо у них інвалідність І та ІІ групи та підтверджений за попередній календарний рік низький дохід.
Як пояснив Олег Тарасенко, Закон “Про санкції” не передбачає компенсації за помилкове занесення до санкційного списку, однак якщо людина зазнала матеріальної та моральної шкоди, то, надавши відповідні докази суду, може претендувати на компенсацію.
У благодійному фонді нагадують, що, відповідно до презумпції невинуватості, громадяни України не мають доводити в судах свою невинуватість. У кримінальному чи адміністративному провадженні провину мають доводити державні органи влади.
СБУ та РНБО відмовились повідомляти виданню ZMINA, скільки виправили своїх помилок у санкційних списках з моменту дії закону “Про санкції”.
Нагадаємо, раніше українські експерти наголошували, що Україна непрозоро та непрофесійно формує санкції проти Росії.
