Через 12 років війни в Україні відчувається ослаблення розбудови політик щодо тимчасово окупованих територій – правозахисниця
Через 12 років війни в Україні відчувається ослаблення розбудови політик щодо тимчасово окупованих територій.
Про це під час Четвертого міжнародного форуму Експертної мережі Кримської платформи заявила експертка з внутрішнього переміщення Марія Красненко, передає кореспондент видання ZMINA.
Правозахисниця зауважила, що в Україні недостатньо на рівні інформаційної політики приділяється уваги тому, що переживають громадяни України на тимчасово окупованих територіях, та недостатньо розбудовуються державні політики, що стосуються ТОТ.
“Що стосується інформаційної політики, то ми все менше чуємо про людей в окупації на підконтрольній уряду України території та відповідно люди в окупації все менше чують про себе. В комунікації з людьми з ТОТ громадяни просять нас передавати повідомлення, щоб “нас не забули” та щоб “говорили про нас”, — зауважила Маргарита Красненко.
Правозахисниця наголосила на критичності становища, коли в державі відчутно послабилася розбудова державної політики щодо ТОТ.
Читайте також: Ліквідація Міннац’єдності. Що пішло не так з новим міністерством і як це виправити на користь постраждалих від війни
“Це стало відчутним, починаючи з осені 2024 року, коли було реорганізоване Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, внаслідок чого міністерство зникло. Зник, власне, цілий вектор, який був важливим для постраждалих від війни громадян”, — пояснила Марія Красненко.
Правозахисниця наголошує, що потрібно надати відповіді на низку питань, зокрема:
- що держава визнає в контексті постраждалих від війни людей;
- як їх обліковувати;
- як надавати їм підтримку та які мають бути для цього розгорнуті механізми;
- реінтеграційна підтримка постраждалих.
Марія Красненко“З боку неурядового сектору ми точно бачимо ряд критичних питань, які можуть і швидко бути вирішеними. Це питання забезпечення держави релевантною інформацією про те, що відбувається на ТОТ, як не тільки в контексті порушення прав людини, так і в контексті тих політик, що вживає держава-агресор на ТОТ, аби фіксувати ці злочини та розробляти певні заходи протидії та щоб, коли громадяни з ТОТ будуть звертатися за підтримкою, вони її отримали”, — пояснила Марія Красненко.
Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко розповіла, що хоч військова складова забирає велику частину ресурсів в держави, але все ж є частина діяльності, яку потрібно продовжувати виконувати, зокрема у сфері перехідного правосуддя, реформу регіональних політик, які мають бути напрацьовані та реалізовувати до деокупації українських територій.
Ольга Куришко“Оскільки ми почали глибоко працювати у цих питаннях, ми зрозуміли під час дискусій, що різні групи мають різні позиції. Це не означає, що хтось проти [тієї чи іншої реінтеграційної політики], як ми вибудовуємо питання паспортизації людей, які тривалий період проживали на тимчасово окупованих з 2014 року територіях, питання виданих в окупації “документів”, відновлення роботи державних інституцій”, — розповіла Ольга Куришко.
Вона звернула увагу, що хоч кримські органи державної влади, зокрема Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада Міністрів АРК, існують, але фактично вони не працюють.
“Тому прописувати на 12-й рік війни у законодавстві, що реалізація певних дії чи політик має здійснюватися Радою Міністрів АРК вже нереалістично. І тут питання: або держава займає відкладену позицію, або ми шукаємо інші варіанти рішення щодо ТОТ і ці функції бере інший державний орган і починає виконувати”, – пояснила Представниця Президента.
Вона підкреслила, що держава має мати комплексне стратегічне бачення щодо деокупації тимчасово окупованих територій. Такі бачення, за її словами, “в умовах постійних обстрілів дають громадянам мотивацію та надію на майбутнє”.
Як відомо, правозахисна спільнота України критикує уряд за розрив єдності державної політики щодо мільйонів громадян, які постраждали від війни: переселенців, мешканців окупації та тих, хто виїхав за кордон. Це сталося після ліквідації Мінреінтеграції, яку Кабмін назвав “реорганізацією міністерства у Міністерство національної єдності”, та розпорошення повноважень міністерства між Мінрозвитку та Мінсоцполітики. Міністерство національної єдності відмовилося отримувати повноваження, що стосуються викликів ТОТ.
Напередодні ZMINA детально розповіла, чому після ліквідації Мінреінтеграції Міннац’єдності стало неуспішним і що владі потрібно виправити, щоб відновити єдину політику на користь постраждалих від війни.
Правозахисники критикують владу за ігнорування їхніх закликів, зокрема про пріоритетне збереження зв’язків із громадянами, які залишаються на ТОТ.
Крім того, правозахисники нарікають на вкрай низьку ефективність Мінрозвитку у сфері подолання викликів тимчасово окупованих територій та захисту всіх категорій постраждалих від війни громадян.
Директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова в коментарі виданню ZMINA повідомила, що Мінрозвитку так і не провело жодної інформаційної кампанії щодо того, що воно отримало нові повноваження стосовно окупованих територій та захисту прав переселенців, що в ньому з’явилися сервіси, через які до нього можуть звертатися бенефіціари, громадські та міжнародні організації.
Правозахисниця констатувала, що в Мінрозвитку немає пріоритету розв’язання викликів щодо ТОТ попри артикульовані заяви міністерства.
У щорічній доповіді Уповноважений розкритикував реорганізацію Мінреінтеграції. На його переконання, такий крок уряду погіршив захист постраждалих від війни.
7 липня 2025 року низка громадських організацій закликала владу перезавантажити Міннац’єдності й наголосила, що держава повинна проводити комплексну роботу над питаннями соціальної згуртованості в громадах на підконтрольних уряду України територіях, сприяти поверненню громадян, які вимушено виїхали за кордон через війну, підтримувати та розбудовувати зв’язки зі своїми громадянами в окупації.
