Бундестаг ухвалив законопроєкт, який посилює роль міжнародного кримінального права: як він стосується України?

Дата: 08 Червня 2024
A+ A- Підписатися

6 червня 2024 року Бундестаг ухвалив законопроєкт, що, зокрема, усуває прогалини в універсальній юрисдикції щодо міжнародних злочинів, скоєних закордоном та покращує права потерпілих.

Про це йдеться у дебатах Бундестагу та повідомляють пресслужби німецького уряду та партії Зелених.

Вдосконалення німецького законодавства у сфері міжнародного права спонукала неспровокована війна Російської Федерації проти українського народу

Ухвалений законопроєкт, який вніс низку змін до німецького законодавства, посилив роль міжнародного права у Кримінальному кодексі ФРН.

За словами міністра юстиції ФРН Марка Бушмана, який вніс документ до Бундестагу, російська війна проти України драматично актуалізувало міжнародне право. Наразі потрібно оживити міжнародне право в німецькому законодавстві. 

Документ усуває прогалини в кримінальній відповідальності у Міжнародному кримінальному кодексі ФРН, що стосуються, до прикладу, певних видів озброєнь, які раніше не покривалися. Йдеться про лазерну зброю, що осліплює, сексуальне насильство, рабство та примусовий аборт.

Німецький законодавець включив у законодавство такий склад злочин як переслідування у межах злочину проти людяності за ознакою сексуальної орієнтації. Це принцип діятиме у межах тривалого або систематичного переслідування спеціальної цивільної групи або спільноти, мета якої позбавити або обмежити основоположні права через те, що людина належить до ЛГБТК. Потерпілі від цього виду злочину можуть отримати в Німеччині психосоціальну допомогу та допомогу від адвоката.  

Німецькі парламентарі також посилили права жертв та потерпілих. Злочини проти людяності та воєнні злочини та геноцид додали до каталогу тих кримінальних діянь, що дозволяють потерпілим подати претензію на відшкодування. Також потерпілі можуть стати співпозивачами.

Крімінілізується також заподіяння шкоди довкіллю у “неміжнародному збройному конфлікті” та викрадення людей, які надалі перебувають у статусі безвісти зниклі.

Бундестаг також полегшив відео- та аудіозапис кримінальних судових процесів для наукової мети та для історії. 

Напердодні заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра і генеральний прокурор України Андрій Костін провели міжвідомчу нараду щодо ратифікації Римського статуту. Учасники досягли згоди щодо відсутності ризиків, пов’язаних із ратифікацією, адже Україна вже визнала юрисдикцію суду.
 
Раніше ZMINA повідомляла, що Україні необхідно ратифікувати Римський статут, щоб отримати в Міжнародному кримінальному суді можливості, яких вона зараз не має.
 
Нагадаємо, що український уряд планує ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду лише за рік після того, як скасують воєнний стан.

Українські правозахисники вже 10 років закликають владу ратифікувати Римський статут, а те, чому він важливий, можна прочитати тут

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter