Брак ліків, кваліфікованих лікарів та житла: експерти назвали головні проблеми звільнених цивільних бранців
Колишні цивільні бранці після звільнення з російської неволі часто залишаються сам на сам з низкою соціальних та медичних проблем, які не спроможні розв’язати самостійно. Адже державна допомога наразі є переважно короткостроковою, а загальні медзаклади не завжди готові надавати повноцінне лікування людям, які пережили незаконне ув’язнення.
Такими є висновки дослідження “Після полону: з чим стикаються звільнені цивільні”, яке презентувала сьогодні фундація захисту громадянського суспільства Civis Fortis, передає ZMINA.
Фото: Координаційний штабДослідження організація проводила разом з Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва. Для цього провели три дискусії у фокус-групах та 13 інтерв’ю, охопивши загалом 36 людей. Інтерв’юери спілкувалися з людьми, яких звільнили як у межах офіційних обмінів, так і поза ними. Також у межах дослідження опитали 25 працівників державних органів, благодійних фондів та правозахисних організацій, які щодня допомагають звільненим і добре знають їхні проблеми зсередини.
“Наразі ми концентруємося саме на проблемах, які виникають після повернення. І те, як колишні бранці оцінюють ту допомогу, яку вони отримують. Це стосується як тих, хто був звільнений два-три місяці тому, так і тих, хто повернувся раніше. Власне, самих звільнених цивільних опитували переважно методом фокус-групи“, – розповів експерт Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Максим Паращевін.
За його словами, органи влади надають постраждалим первинну медичну й психологічну допомогу, відновлюють документи, забезпечують тимчасовим житлом та здійснюють виплати. Він підкреслює, що порівняно з попередніми роками наразі спостерігається певний прогрес у підтримці потерпілих. Утім, залишається чимало проблем, які цивільні бранці не спроможні розв’язати самотужки.
“Самі цивільні найчастіше згадували про проблеми з житлом, лікуванням, стоматологією, а також відновленням специфічних документів (зокрема, дипломів про вищу освіту та пенсійних посвідчень. – Ред.)”, – наголошує представник “Демократичних ініціатив”.
Найчастіше потерпілі вказували на обмеженість медичної допомоги – як безпосередньо після звільнення, так і згодом. Зазвичай у закладах охорони здоров’я обмежуються лише первинним оглядом та діагностикою, після чого пацієнтів скеровують до інших профільних установ. Однак, як зазначає Паращевін, у багатьох лікарнях допомога подекуди так і залишається на рівні невідкладної чи первинної.
“З ними працюють як зі звичайними хворими. Тобто людина приходить до лікарні, де її певний час лікують, а потім відправляють додому. Надалі нею має займатися сімейний лікар. Однак вони не є звичайними хворими, тому медична допомога, яка їм надається, виявляється недостатньою“, – підкреслює Паращевін.
Крім того, звільнених цивільних часто лікували в загальних медичних закладах, де персонал не має спеціальної підготовки. До того ж у таких лікарнях ексбранців лише частково забезпечують медикаментами, тож вони змушені купувати ліки за власні кошти.
“З огляду на ціну нинішніх стоматологічних послуг і з огляду на нестачу фінансів у цих людей це стає однією з найбільших проблем“, – каже експерт.
Іншою гострою проблемою є житлове питання. Держава не передбачила надання колишнім бранцям довгострокового помешкання на період їхньої адаптації, тож людей забезпечують тимчасовим прихистком у різних місцях лише на короткий термін.
“І це створює психологічні проблеми. Коли людина перебуває в напруженні, не знаючи, де вона буде жити через пів року“, – додає Паращевін.
Поряд зі згаданими проблемами гостро стоїть питання фінансового забезпечення. Багато хто з тих, хто повертається з російської неволі, залишився без майна та заощаджень, а передбачені законом державні кошти виплачуються згодом. Через це експерти пропонують запровадити механізм екстрених виплат для таких ситуацій.
“Ці люди мають почуватися вільними. Вони повинні мати кишенькові гроші для дрібних витрат. Здебільшого таку допомогу надають громадські організації чи небайдужі люди“, – зауважує він.
Нагадаємо, ухвалений у 2021 році Закон “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи” передбачає грошові виплати та інші види допомоги. Та отримати їх можна лише після оформлення статусу такої особи, який встановлює спеціальна комісія при Мінрозвитку. Досвід колишніх бранців свідчить, що через формулювання норм закону та регламент роботи комісії отримати такий статус вдається не всім звільненим цивільним. Найвразливішими в цьому сенсі є ті, кого звільнили поза обмінами та хто має самостійно доводити факт свого позбавлення волі.
Щоб розв’язати цю проблему та забезпечити базовою підтримкою всіх постраждалих, наприкінці грудня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 1775 щодо першочергових заходів з підтримки цивільних, звільнених з незаконного утримання Росією. Зокрема, йдеться про грошову, медичну, реабілітаційну та правничу допомогу, а також соціальний супровід. У розробленні постанови брали участь представники громадських організацій, зокрема Центру прав людини ZMINA.
Фото: Координаційний штаб