Близько половини українців підтримують ідею створення уряду національної єдності – КМІС

Майже половина українців, а саме 47%, позитивно ставляться до ініціативи створення уряду національної єдності, який мав би об’єднати всі патріотичні сили як у парламенті, так і за його межами. Лише 10% респондентів висловлюють негативне ставлення до цієї ідеї.

Такі дані наводить Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) за підсумками опитування, проведеного з 1-го по 9 грудня 2024 року.

Фото: Головне управління ДПС у Чернігівській області

Так, згідно з результатами опитування, 37% громадян дотримуються нейтральної позиції щодо цього питання. Соціологи підкреслюють, що порівняно з вереснем 2024 року суттєвих змін у громадській думці не відбулося, а інтерес до ідеї уряду національної єдності залишається стабільно високим.

У всіх регіонах країни ситуація є схожою: 43–51% населення в різних областях підтримують цю ініціативу, тоді як лише 8–12% ставляться до неї негативно.

Експерти відзначають, що значна частина як тих, хто довіряє президенту Володимиру Зеленському, так і тих, хто йому не довіряє, схвально ставляться до ідеї створення уряду національної єдності. Проте більше підтримки ця ініціатива отримує саме серед громадян, які не довіряють главі держави.

Водночас головною проблемою створення такого уряду залишається питання щодо кандидатури його очільника. У цьому опитуванні КМІС запитав респондентів, кого серед лідерів парламентських фракцій або груп вони вважають найбільш відповідним для посади прем’єр-міністра. Найбільше підтримки отримав Петро Порошенко – 20% респондентів вважають, що саме він найбільше підходить для цієї ролі. На другому місці опинився чинний прем’єр-міністр Денис Шмигаль із 13%. За ними йдуть Юлія Тимошенко та Олександра Устінова. Водночас 34% опитаних заявили, що жоден із кандидатів не підходить, а 16% не змогли визначитися з відповіддю.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, аналізуючи отримані дані, зазначив, що українське суспільство продовжує висловлювати сильний запит на єдність серед політиків, незалежно від їхньої приналежності до певних політичних таборів. За його словами, громадяни одночасно позитивно сприймають конструктивну критику влади, але наполягають на тому, щоб вона не виходила за межі здорового глузду.

Грушецький також звернув увагу на те, що ставлення до ідеї уряду національної єдності суттєво залежить від формулювання питання. Наприклад, наприкінці 2023 року, коли респондентам пропонували конкретну конфігурацію такого уряду, включаючи коаліцію “Слуги народу”, “Європейської солідарності”, “Батьківщини” та “Голосу”, 37% опитаних ставилися до ідеї позитивно, а 19% – негативно. У травні 2024 року негативне ставлення до цих партій залишалося досить високим. Утім, якщо йдеться про найширше об’єднання патріотичних сил без прив’язки до окремих політичних партій, рівень підтримки суттєво зростає.

Опитування “Омнібус” проводилося методом телефонних інтерв’ю з використанням випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. У межах дослідження опитали 1000 дорослих громадян України, які проживають на підконтрольних уряду територіях. Формальна похибка вибірки не перевищує 4,1%, але через умови війни можливі додаткові систематичні відхилення.

Нагадаємо, що Міністерство національної єдності створили шляхом реорганізації Мінреінтеграції. Верховна Рада 3 грудня 237 голосами призначила Олексія Чернишова на посаду віцепрем’єр-міністра України – міністра національної єдності України.

Раніше ZMINA повідомляла про можливу ліквідацію Мінреінтеграції. Правозахисна спільнота закликала владу не ліквідовувати міністерство, а, навпаки, розширити його повноваження.

У вересні 2024 року понад 50 громадських організацій звернулися до президента Володимира Зеленського із закликом забезпечити реалізацію повноважень Мінреінтеграції. 

Ліквідація Мінреінтеграції ставить під ризик систему захисту та підтримки військових, цивільних полонених та політв’язнів, наголосила голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова переконана, що національна єдність має бути не тільки про тих, хто виїхав за кордон, але й про тих, хто через російську агресію втратив зв’язки з рідною країною – про жителів тимчасово окупованих територій та людей, які постраждали внаслідок війни.

Показово, що результати дослідження ОПОРИ “(Ро)зʼєднані: Поляризація в українському суспільстві” свідчать про те, що між українцями, які проживали на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) та в зоні бойових дій, і тими, хто не має такого досвіду, невелика соціальна дистанція. Втім, люди без досвіду окупації та проживання в зоні бойових дій дещо більше дистанційовані та менш готові взаємодіяти з тими, хто такий досвід мав.