Європейський суд з прав людини відхилив чотири заяви проти України щодо блокування російських інтернет-платформ. Йдеться про справу Boyarov and Others v. Ukraine, у якій користувачі вконтакті, однокласників, яндексу і Mail.ru намагались оскаржити санкції, запроваджені 2017 року указом президента.
Заявники стверджували, що держава обмежила їхню свободу вираження поглядів і втрутилася в приватне життя. Суд визнав усі скарги неприйнятними.
Відповідне рішення опублікували на сайті суду.
Фото: DepositPhotos
Як зазначила уповноважена в справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко, суд проаналізував ці обмеження в контексті збройного конфлікту, який триває з 2014 року, і зазначив, що війна створює реальну загрозу національній безпеці й вимагає швидких рішень з боку держави.
ЄСПЛ також врахував, що сучасна війна охоплює інформаційний і цифровий компоненти. Він спирався на міжнародні документи й дійшов висновку, що російські соцмережі використовували як інструмент впливу. Зокрема, на цих платформах діяли сотні антиукраїнських спільнот з мільйонами підписників, де збирали й передавали інформацію про українських військових. Водночас адміністрації цих сервісів ігнорували запити української влади щодо видалення такого контенту.
Крім того, суд підкреслив, що держава запровадила санкції проти компаній, а не проти користувачів. Як пояснила уповноважена в справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко, людям не забороняли висловлюватися – держава обмежила доступ до інструментів, які використовували проти неї. Незручності для користувачів стали наслідком цих рішень, але не їхньою метою.
Окремо суд розглянув аргумент про раптовість блокування. Він визнав, що держава діяла без перехідного періоду, але пояснив це необхідністю швидкої реакції в умовах війни.
ЄСПЛ також звернув увагу, що користувачі мали альтернативи – інші міжнародні платформи залишалися доступними. Крім того, доступ до заблокованих сайтів можна було отримати через VPN, і це не призводило до відповідальності. Один із заявників фактично продовжував користуватися цими сервісами саме таким способом.
Суд окремо сформулював позицію щодо ролі соцмереж: сам факт їхньої популярності не означає, що блокування автоматично порушує права людини. Щоб довести це, заявники мали показати конкретну шкоду для своєї діяльності, але цього не зробили.
У підсумку ЄСПЛ визнав, що Україна діяла в межах своїх повноважень.
“Це лише частина висновків суду у цій справі, але тепер маємо прецедент: ЄСПЛ офіційно визнає інформаційну та гібридну складову цієї війни правово значущою реальністю. Держава має право реагувати на неї відповідними засобами. Пропорційність такої реакції підлягає оцінці в контексті конфлікту. І тут важливо, що ЄСПЛ також звернув увагу – жоден з заявників не довів, що введенні обмеження на користування російськими інтернет-ресурсами мали значний вплив на їхню діяльність”, – додала Сокоренко.
Нагадаємо, що в липні минулого року Європейський суд з прав людини в справі “Україна та Нідерланди проти Російської Федерації” визнав, що РФ систематично знищувала українську медіасферу, чим порушувала міжнародне право.