Блокування рахунків та ризик видворення: з якими проблемами стикаються білоруси в Україні на четвертий рік війни

Громадяни Білорусі в Україні стикаються з низкою проблем під час легалізації свого перебування та блокуванням банківських рахунків. У попередні два роки Офіс Омбудсмана отримував від білорусів багато звернень з цих питань.

Про це розповів начальник відділу з питань громадянства в секретаріаті Уповноваженого ВР з прав людини Андрій Ходак під час обговорення проблем білорусів, які проживають в Україні, організованого аналітичним центром “Європа без бар’єрів” 4 липня, передає ZMINA. 

Із 2022 року питання законного перебування на території України іноземців, незалежно від їхнього громадянства – а це і росіяни, і білоруси – постало досить гостро. Бо в росіян узагалі не було можливості оновити свої паспортні документи, а посольство Білорусі припинило функціонувати з березня, зазначив Андрій Ходак, начальник відділу з питань громадянства та політичних прав департаменту моніторингу додержання рівних прав і свобод секретаріату Уповноваженого ВР з прав людини.

“Є дуже багато випадків, коли громадяни, зокрема, цих країн проживали в Україні з недійсними документами, які закінчились у 2021 році, у 2020 році. У листопаді 2022 року Міграційною службою була ініційована постанова 1232, яка фактично виключила можливість звернення по продовження посвідок громадян Росії та Республіки Білорусь”, – звернув увагу співробітник секретаріату Омбудсмана.

Він розповів, що з ініціативи Уповноваженого до законодавства були внесені винятки. Вони дозволили людям, які на законних підставах перебували в Україні, переоформити свої документи й залишитися врегульованими мігрантами:

“Питання регулювання законного перебування на території України всіх іноземців перебувають на порядку денному Уповноваженого. Зокрема, у червні минулого року були винесені зміни до постанови 1232, яка дозволила отримувати адміністративні послуги, що надаються Міграційною службою, без апостилізації документів, виданих на території РБ”.

За словами Андрія Ходака, Омбудсман також звертався до депутатів щодо необхідності ухвалення норм закону № 3897, який дозволив військовослужбовцям і членам їхніх сімей звертатися з документами, у яких закінчився строк дії.

“Ми поступово намагаємося впроваджувати зміни, але є нюанс. Іноземці, зокрема білоруси, не знають своїх прав і не знають про можливості їхньої реалізації. Це стає першочерговою причиною порушення їхніх прав”, – зауважив він.

У 2023–2024 роках до Офісу Омбудсмана надходило багато звернень від громадян Білорусі, коли чинна влада позбавила їх можливості оформити документи через закордонні дипломатичні установи, розповів Андрій Ходак.

“Ми мали звернення від громадян Білорусі. Наразі я особисто здійснюю провадження за зверненням громадянина Білорусі, який проходив службу в ЗСУ, зазнав поранення, у зв’язку з чим його контракт був розірваний. Зараз ми вирішуємо питання про набуття ним громадянства України”, – зазначив Андрій Ходак.

Він звернув увагу, що однією з можливостей розв’язати це питання стало впровадження змін до законодавства, зокрема ухвалений у 2024 році закон № 3897 про правовий статус іноземців, які беруть участь у захисті України.

“Торік у нас було у нас 24 звернення щодо неотримання або відмови в отриманні банківських послуг, які ми опрацьовували із суміжним департаментом. За нашим реагуванням після надсилання листів до Національного банку майже всі порушені права були відновлені”, – розповів фахівець.

Кільком людям законно відмовили, бо вони подали неправдиві відомості, зазначив Андрій Ходак. Після того звернення щодо проблем з банківськими послугами до департаменту не надходили.

Водночас адвокатка Олена Юркіна звернула увагу, що проблема з банківськими рахунками залишається систематичною. Вона припускає, що деяким білорусам рахунки могли повторно заблокувати цього року.

“Це призводить до того, що люди, які готові жити в Україні, мають для цього підстави – родичі, сім’ї, робота, – вимушені виїжджати за кордон. Бо на сьогодні Україна білорусам не може надати підстави для законного перебування з паспортними документами, строк дії яких закінчився”, – наголосила експертка.

За її словами, попри те, що для військовослужбовців-іноземців передбачено отримання громадянства, навіть якщо термін дії їхніх паспортних документів закінчився, таких самих можливостей не передбачено для інших білорусів. А дехто з них проживає в Україні 20–30 років з посвідкою на постійне проживання. І їхня ситуація найскладніша.

“Ми спостерігали, що до людей, у яких термін паспорта закінчився, приходили представники Державної міграційної служби, виписували штраф і зобов’язували упорядкувати свої документи. Проте люди не можуть цього зробити відповідно до білоруського законодавства, та й консульські послуги в Україні вже три з половиною роки громадянам Білорусі не надаються. Тут виникають підстави і для скасування дозволу на імміграцію, і видворення з території України”, – пояснила Олена Юркіна. 

За словами виконавчої директорки аналітичного центру “Європа без бар’єрів” Ірини Сушко, Україна в межах руху до членства в ЄС має забезпечити рівні умови для працівників із країн ЄС та напрацювати політику стосовно громадян третіх країн. 

Зокрема, у дорожній карті з верховенства права закладено розроблення та затвердження Стратегії державної міграційної політики України на період після 2025 року для забезпечення відповідності української міграційної політики європейській, залучення іноземної робочої сили для відбудови економіки, посилення міжвідомчої взаємодії в напрямах ідентифікації особи, протидії нелегальній міграції та загрозам громадської безпеки з урахуванням гендерних аспектів міграційних процесів.

Нагадаємо, ZMINA писала, що Міграційна служба України відмовлялася продовжувати посвідку на проживання громадянці Білорусі Карині Потьомкіній, яка тривалий час живе в Україні, займається волонтерством і навіть брала участь у розбиранні завалів після окупації Бучі.