Бюджет в Україні ґендерно сліпий – експертка
На сьогодні український бюджет можна назвати ґендерно сліпим, адже гроші платників податків витрачаються на так званого середньостатистичного українця, а не враховують особливих потреб кожного.
Про це кореспонденту Центру інформації про права людини розказала експертка та заступниця керівника проекту “Ґендерне бюджетування в Україні” Ольга Чернюк.
За її словами, на практиці ґендерно сліпі бюджети мають більші втрати, адже гроші у них часто витрачаються недоцільно.
“Коли ми говоримо про ґендерне бюджетування, то маємо на увазі врахування різних потреб чоловіків та жінок: вік, місце проживання, соціальний статус, зайнятість тощо. В українських бюджетних програмах має бути виявлена цільова аудиторія, людина не має бути в них уніфікованою, як зараз”, – зауважила вона.
На думку Чернюк, уже сьогодні в Україні можна побачити негативні наслідки ігнорування ґендерних питань у розподіленні бюджету.
“Ми знаємо, що часто дівчата обирають особливі напрями навчання, які зазвичай коштують для бюджету дешевше, ніж ті, що обирають хлопці. Це призводить до того, що, коли жінки випускаються з вишів, вони йдуть на менш оплачувану роботу. Наслідком цього є розрив у заробітній платні в Україні, яку ми бачимо в статистичних даних”, – підкреслила вона.
Попри це, за словами експертки, чиновники в міністерствах зацікавлені у втіленні ґендерного бюджетування.
“У міністерствах на рівнях спеціалістів та керівників відділів люди дуже зацікавлені в цьому питанні. Вони хочуть змінити свій світогляд. У нас дуже часто говорять, що гроші йдуть з бюджету для народу, а ми намагаємось розставити акценти по-іншому, щоб люди побачили себе в бюджетних програмах”, – зазначила вона.
Ґендерно орієнтоване бюджетування – це інтеграція ґендерних аспектів у всі стадії бюджетного процесу з метою забезпечення прав і можливостей жінок і чоловіків та їх різних груп.
В Україні реформу щодо застосування ҐОП започаткували у 2014 році. Над впровадженням ґендерного бюджетування в країні працюють Міністерства фінансів, охорони здоров’я і науки, соціальної політики, молоді та спорту, Державна служба статистики, а також парламентські комітети та міжфракційне об’єднання “Рівні можливості”.
На сьогодні над внесенням змін до програм та бюджетних документів задля подолання ґендерних розривів в Україні працюють понад 2 тисячі чиновників, а у 2019 році всі головні розпорядники бюджетних коштів мають долучитися до застосування ґендерно орієнтованого бюджетування.
