Без Стамбульської конвенції Україна не вирішить питання домашнього насильства — звіт Amnesty International

Не ратифікувавши Стамбульську конвенцію, Україна не зможе належним чином вирішити питання домашнього насильства.

Про це сьогодні на брифінгу заявила виконавча директорка Amnesty International в Україні Оксана Покальчук, презентуючи річний звіт організації щодо стану дотримання прав людини у світі за 2017 рік, передає кореспондентка Центру інформації про права людини. 

Як зазначено у звіті, уряд України не спромігся належним чином підійти до вирішення питання сексуального та домашнього насильства. Парламент досі не ратифікував Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульську конвенцію), яку підписав у 2011 році.

За словами Покальчук, ратифікація Стамбульської конвенції не відбувається через “дуже гомофобну і мізогінну риторику, яка звучить, зокрема, від представників політичних партій.

“Були розроблені два закони, які мали бути прийняті після ратифікації конвенції для того, щоб імплементувати її норми в національне законодавство. Що ж відбулось насправді? Були прийняті два закони, із яких було викреслено слово “ґендер” з тієї ж причини, що і не була ратифікована конвенція. Адже на рівні популістських заяв прозвучало, що слово “ґендер” і ратифікація конвенції приведуть до одностатевих шлюбів”, — говорить Покальчук.

При чому, за її словами, немає ніякого зв’язку між цими речами.

Вона також зауважила, що два закони, прийняті у грудні з метою запобіганню домашньому насильству, вступають у повну силу лише через рік.

“І ми задаємось питанням, скільки ще жінок і дітей постраждає за цей час від відсутності захисту з боку держави”, — каже правозахисниця.

Вона наголосила, що Amnesty International продовжує закликати Україну ратифікувати Стамбульську конвенцію, оскільки норми прийнятих законів і виключення слова “ґендер” дають підґрунтя для того, що певні маргіналізовані групи жінок будуть незахищені.

“Це буде крок нашої держави, щоб показати, що ми готові справді боротися із проблемою домашнього насильства і справді захищати жінок і дітей без будь-якої дискримінації”, — підкреслила Покальчук.

За словами координаторки з активізму Amnesty International Лесі Харченко тема Стамбульської конвенції є актуальною і для жінок з ЛГБТ-ком’юніті, і жінок, які живуть з ВІЛ, і секс-робітниц. Жінки з цих груп активно приєднувались до акцій з вимогою ратифікувати Стамбульську конвенцію в регіонах України, які організовувала Amnesty International

“Ми хочемо, щоб Стамбульська конвекція була ратифікована у повному обсязі, не зважаючи на те, що зараз її хочуть якось відштовхнути, відсунути на задній план через прийняті закони”, — говорить Леся Харченко.

Як відомо, у грудні 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” та Закон “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами” з поправками, що виключають з тексту поняття “ґендер”, “ґендерна ідентичність”, “ґендерно обумовлене насильство”, “ґендерні стереотипи” та “сексуальна орієнтація”.

Стамбульська конвенція мала бути ратифікована Україною ще у другому кварталі 2016 року, як це було записано у Плані законодавчого забезпечення реформ в Україні. Потім ратифікація відкладалась на липень, потім на серпень 2016 року.

14 листопада 2016 року президент України Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради України проект Закону України “Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами”, відомої як Стамбульська конвенція. Але ратифікація досі не відбулася.

23 березня 2017 року Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) публічно виступила проти ратифікації Стамбульської конвенції. Представник Ради церков, зокрема, заявив, що конвенція не передбачає можливості застережень щодо окремих її положень, які стосуються поняття ґендеру в його розумінні як чоловіча та жіноча статі, що несе в собі неприпустимі загрози для інституту сім’ї та подружжя в Україні.