Без оперативників та керівників відділів: ДБР офіційно розпочало роботу

27 листопада Державне бюро розслідувань (ДБР) розпочало свою роботу: створено центральний апарат, сім територіальних управлінь, присягу склали 300 слідчих, були зареєстровані перші кримінальні провадження.

Про це на прес-конференції в Києві заявив директор ДБР Роман Труба, передає кореспондентка Центру інформації про права людини. 

За його словами, водночас оперативні та інші підрозділи ДБР не сформовані, до роботи наразі треба залучати підрозділи інших правоохоронних органів.

“За однаковий час внутрішні комісії ДБР провели конкурси на 674 посади та обрали 500 працівників. Зовнішня комісія обрала лише 27 переможців конкурсу на керівні посади, при цьому з порушенням законодавства. У нас досі немає жодного керівника сектору чи відділу. Ми починаємо роботу без оперативних працівників. І за це зовнішня комісія не несе відповідальності. Наразі ДБР стає залежним від колег, які нам підслідні“, – підкреслив Труба.

Він повідомив, що 27 листопада підписав указ про призначення перших чотирьох переможців конкурсу на керівні посади в ДБР: керівник Хмельницького територіального управління, керівник управління забезпечення діяльності, керівник кадрової роботи, начальник управління режимно-секретної роботи ДБР.

“Як ви знаєте, попередньо зовнішня конкурсна комісія з відбору кандидатів у ДБР рекомендувала мені призначити 27 керівників територіальних управлінь та структурних підрозділів центрального апарату ДБР. Утім, я відмовився від затвердження цих людей на посаді через те, що комісія знищила результати проходження переможцями конкурсу поліграфа“, – заявив директор Державного бюро розслідувань.

За його словами, вони вирішили провести для всіх кандидатів повторне дослідження на поліграфі, за результатами якого не були затверджені чотири переможці попереднього конкурсу –  керівники Львівського та Миколаївського територіальних управлінь, керівник першого слідчого управління центрального ДБР і керівниця структурного підрозділу центрального апарату (відділу роботи зі ЗМІ).

Труба також додав, що зовнішня комісія порушує законодавство, тому призначення на низку посад повинні проводити внутрішні комісії. На його думку, об’єктивність відбору в такому разі не постраждає.

Крім того, очільник ДБР повідомив, що 27 листопада слідчі зареєстрували перші кримінальні провадження:

“Два провадження за фактами одержання неправомірної вигоди працівниками правоохоронних органів. Нагадаю, що ДБР буде розслідувати лише ті провадження, які реєструє самостійно, не завершуючи розслідування справ органів прокуратури”.

 ПІДСЛІДНІСТЬ ДБР

Наразі ДБР повинно розслідувати всі злочини правоохоронців, суддів, чиновників, зокрема і крадіжки, тілесні ушкодження, ДТП з постраждалими. Експерти неодноразово наполягали, що наразі в ДБР занадто широка підслідність, яка може вплинути на ефективність розслідувань.

Водночас наголошується, що Верховна Рада могла би звузити підслідність бюро хоча б до службових злочинів, до яких повинно бути віднесено і катування. Але депутати вже довгий час не можуть ухвалити хоча б мінімальні зміни до законодавства. Зараз не бачить сенсу звужувати підслідність і сам керівник ДБР.

На запитання кореспондентки Центру інформації про права людини, чи потрібно звузити підслідність ДБР та сфокусуватися, зокрема, на розслідуванні катувань, Роман Труба відповів:

“Я так не вважаю, тому що ми зможемо говорити про ефективність тільки після певного аналізу. Звичайно, 300 слідчих – це не та кількість, яка дозволить говорити про ефективну роботу, повернення довіри громадськості до правоохоронної системи. Я хочу говорити тільки цифрами. Але я в перший день роботи не готовий говорити про певну статистику. За результатами роботи протягом трьох місяців я готовий привести аналітику тих кримінальних проваджень, які будуть відкривати в бюро, і тільки потім будемо робити висновки. Я впевнений в одному: роботи буде більше ніж достатньо“. 

НЕНАЛЕЖНА ПЕРЕВІРКА

Крім того, Роман Труба заявив, що оскаржуватиме рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, який визнав неналежною перевірку Генпрокуратурою перед призначенням його головою Державного бюро розслідувань.

“Після мого рішення про 27 кандидатів, почалися певні напади на мене та членів моєї сім’ї. Серед напрямків цієї “роботи” – звернення в суд щодо неналежної перевірки. У 2015-му ГПУ провела щодо мене люстраційну перевірку, було чітке рішення: Труба не підпадає під зачищення влади. А під час призначення мене на посаду директора ДБР я вдруге проходив люстраційну перевірку. Адміністрація президента зробила висновок: директор ДБР не потрапляє під дію про очищення влади“, – сказав Труба.

Керівник ДБР заявив, що готує апеляційну скаргу, яка буде подана на цьому тижні.

“Суд надав оцінку кожній  проведеній перевірці, взяв на себе повноваження органів, які ці перевірки проводили, і спростував їх: суд не вправі це робити. Більше того, він поставив під сумнів судові рішення, які були прийняті його ж колегами. Це рішення не вступило в силу. Я готую апеляційну скаргу. Хочу запевнити: це рішення не вплине на моє призначення та посаду“, – підкреслив керівник бюро.

Нагадаємо, 12 листопада 2015 року Верховна Рада проголосувала за закон про створення Державного бюро розслідувань.

Згідно з законом, бюро має виявляти, розкривати й припиняти злочини, пов’язані з діяльністю організованих груп та злочинних організацій, розслідувати випадки катування та інших злочинів, пов’язаних із жорстоким, нелюдським або таким, що принижує гідність, поводженням або покаранням, вчиненим прокурорами, слідчими (детективами) Національного антикорупційного бюро, СБУ, органів внутрішніх справ та працівниками інших правоохоронних органів.

16 листопада 2017 року директором Державного бюро розслідувань став Роман Труба.

Під час ухвалення закону про ДБР не були враховані декілька аспектів, зокрема діяльність комісій, право на здійснення оперативно-розшукової діяльності, дисциплінарна відповідальність, “прослуховування” та інші.