Без води, харчів, ліків та світла: у селищі Вільча на Харківщині критична гуманітарна ситуація

Уповноважена Верховної Ради з прав людини звернулась до Комісії ООН з розслідування порушень прав людини під час військового вторгнення Росії в Україну, аби її члени звернули увагу на ситуацію у селищі Вільча на Харківщині. Мешканці населеного пункту через тимчасову окупацію російськими військовими змушені жити без води, харчів, ліків та електроенергії. 

Про це повідомила Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. 

Селище Вільча. Фото: Вікімапія

Селище Вільча засноване у 1993 році переселенцями з Чорнобильської зони й нині там проживають близько двох тисяч людей, зокрема й внутрішньо переміщені особи. 

Напередодні звернення Денісової староста села Микола Лірський опублікував на власній сторінці у фейсбуку допис з проханням про допомогу, адресований президенту Володимиру Зеленському, голові Харківської ОВА Олегу Синєгубову та Денісовій.

Лірський розповів про становище, в якому опинились жителі села після тимчасової окупації армією РФ:

“Існує потреба в продуктах, ліках, засобах особистої гігієни. На сьогодні відсутнє надходження пенсій через поштові відділення, не можна зняти кошти з банківських карток, немає електроенергії, відсутній мобільний зв’язок, інтернет, люди повністю не володіють інформацією про Україну. В селищі функціонує пансіонат для людей похилого віку, там близько 100 людей, серед них 60, які не мають змоги самостійно пересуватися. За відсутності електроенергії з 7 квітня люди не мають змоги приготувати їжу (готують на дровах на вулиці), відсутня гаряча та холодна вода. Тимчасово постачанням займається Вільчанський комбінат, воду на тракторі розвозять по домівках та в пансіонат”.

Місто Вовчанськ, як і територія однойменного району, до якого входить Вільча, є одним з понад двох десятків територіальних громад, тимчасово окупованих на Харківщині росіянами. 

“Весь Вовчанський район відрізаний від України по річці Сіверський Донець, підірвані мости, підірвана дамба на Печенізькому водосховищі. Окупанти проводять репресії населення: примусово забирають учасників АТО, працівників поліції України, мисливців, в яких відбирають зброю, у підприємців та фермерів відбирають автомобілі та техніку. Мене, як старосту села, спецпризначенці Росії неодноразово схиляли до співпраці”, – наголошував Лірський. 

Староста села був змушений виїхати з населеного пункту, адже розумів, що невдовзі загарбники почнуть примушувати його до співпраці силовими методами й тиснути на сім’ю. Лірський просить організувати “зелені коридори” для мешканців Вільчі. 

Омбудсман Денісова, закликаючи Комісію ООН звернути увагу на ситуацію у селищі, нагадала, що терор, жорстоке та принизливе поводження з мирними жителями на окупованих територіях, до якого вдаються російські військові, є воєнним злочином.