Полковника поліції Михайла Банка, начальника Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області, яке просило у голови єврейської громади Коломиї надати персональні дані її членів, звільнили з посади.
Про це йдеться у відповіді міністра внутрішніх справ Арсена Авакова на депутатське звернення Ігоря Фріса.
Так, у документі повідомляють, що відповідно до пункту третього наказу Національної поліції України від 13 травня полковника поліції Михайла Банка відсторонили від виконання обов’язків на час проведення службового розслідування. Утім, вже 15 травня наказом Департаменту стратегічних розслідувань правоохоронця звільнили.
Нагадаємо, що 10 травня Едуард Долинський, директор Українського єврейського комітету, опублікував на своїй сторінці у фейсбуку лист від Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області, адресований голові Єврейської релігійної громади іудейського ортодоксального віросповідання Коломиї Якову Заліщикеру.
З огляду на “боротьбу з транснаціональними й етнічними організованими групами й злочинними організаціями” Заліщикера просили надати копію статуту, список членів єврейської громади та перелік студентів єврейської національності, які навчаються у вишах Івано-Франківської області, їхні анкетні дані, а також адреси цих людей і їхні мобільні телефони.
У відповідь на лист голова єврейської громади Коломиї повідомив, що її статут наявний у Єдиному реєстрі громадських формувань, а персональні дані членів він може надати лише в разі зареєстрованих кримінальних проваджень.
Після того, як ситуація набула розголосу, представники Департаменту внутрішньої безпеки та Головного слідчого управління Нацполіції розпочали службове розслідування. Правоохоронці, зокрема голова Нацполіції Ігор Клименко, також особисто вибачилися перед Заліщикером.
Раніше
йшлося про те, що такі дії поліцейських, крім того, що є незаконними, можуть вважатися проявом антисемітизму.
Утім, за інформацією видання ZMINA, аналогічні листи отримали також й інші громади Івано-Франківської області, зокрема польська, азербайджанська та німецька.
Тож, каже В’ячеслав Ліхачов, керівник Групи моніторингу прав національних меншин, такі дії поліції можна вважати ксенофобними загалом:
“Очевидно, що порушено закон про захист персональних даних. Крім того, у листах йшлося про студентів певної національності, тож це можна охарактеризувати як етнічний профайлінг – особливо пильний інтерес до представників етнічних спільнот та їхніх організацій. Коли подібний інтерес виходить від поліції, він, як мінімум, сприймається як підозріле та упереджене ставлення. Правоохоронці ставляться до представників національних спільнот і студентів певних національностей як до потенційних злочинців. Інакше навіщо вимагати подібну інформацію?”.