Аваков хоче запровадити кримінальну відповідальність за “нав’язливе спілкування” і публікацію фото без дозволу – Bihus.Info

Міністерство внутрішніх справ 26 березня подало на розгляд Кабміну проєкт змін до Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу, в якому до переліку злочинів, за які передбачено кримінальну відповідальність, пропонується додати “переслідування”. 

Документ поданий за підписом очільника відомства Арсена Авакова, пишуть журналісти Bihus.Info, які оприлюднили скан-копії документів. 

Джерело: finbalance.com.ua

Під “переслідуванням” мається на увазі примушування особи до фізичного контакту з іншою особою, незаконне спостереження за нею, нав’язування спілкування, зокрема за допомогою телекомунікаційних або інших засобів зв’язку, що спричинило погіршення якості життя цієї особи або її близьких родичів чи членів сім’ї.

За це передбачається покарання у вигляді штрафу або виправних робіт строком до одного року. 

“Погіршенням якості життя” в статті називають погіршення фізичного або психічного стану здоров’я, необхідність три чи більше разів змінювати місце проживання або роботи, витрати на заходи безпеки. Проте чіткий алгоритм того, хто та як має вираховувати погіршення здоров’я, у документі відсутній.

Також не пояснюється, що мається на увазі під “нав’язуванням спілкування”: хто, як і за якими показниками визначатиме “нав’язливість”, від якої кількості телефонних дзвінків стартує “нав’язування” тощо. 

Офіційно внесення змін у міністерстві пояснюють боротьбою проти домашнього та статевого насилля. Однак формулювання виписані так, що під кримінал може потрапити будь-хто. 

Існує загроза, що під ударом можуть опинитися журналісти, які часто, особисто чи телефоном, задають політикам і чиновникам незручні питання, від відповіді на які останні ухиляються.

Покарання також передбачене за перераховане вище у поєднанні з поширенням аудіо-, фото- чи відеоматеріалів зі сфери приватного життя особи або її близьких родичів чи членів сім’ї без їхньої згоди, зокрема унікальних даних, що використовуються цією особою або її близькими родичами чи членами сім’ї в засобах інформаційного зв’язку, у тому числі в інтернеті. За це передбачений штраф або виправні роботи до двох років, або обмеження волі на той самий строк.

Під “унікальними даними” автори законопроєкту розуміють такі, що використовуються цією особою або її близькими родичами чи членами сім’ї в засобах інформаційного зв’язку, а саме паролі, банківські рахунки, службову інформацію або інформацію, яка не надається особою для використання іншими особами.

Водночас у Bihus.Info вважають, що під таке трактування потрапляють будь-які розслідування, які журналісти роблять на даних з відкритих соцмереж політиків і чиновників та їхніх родин.

Якщо щось із зазначеного вчинено повторно або спричинило істотну шкоду (середньої тяжкості тілесні ушкодження або інші більш тяжкі наслідки), або було вчинене за попередньою змовою групою осіб чи з використанням свого службового становища, покарання передбачає позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.

Проєкт розроблений у МВС на виконання Указу президента України “Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства”, говориться у пояснювальній записці. Його мета – встановити кримінальну відповідальність за переслідування (сталкінг), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, як насильства за ознакою статі. 

Проте в означеному документі немає жодного слова про домашнє чи статеве насильство. Нову статтю пропонують долучити ККУ під номером 146-2 – не до статей про домашнє насильство (ст. 26-1 і ст. 91), не в розділ про порушення проти статевої свободи та статевої недоторканості (ст. 152-156), а в розділ “Кримінальні правопорушення проти волі, честі та гідності особи”,  між статтями про викрадення людини й захоплення заручників, наголосили журналісти.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що Європейський суд з прав людини визнав порушення права на свободу вираження поглядів у справі головної редакторки програми антикорупційних розслідувань “Схеми” Наталі Седлецькій. У 2018 році Печерський районний суд Києва надав Генеральній прокуратурі доступ до даних з її телефона.

Судді, які ухвалили рішення в справі одностайно, наголосили, що українська влада не мала достатніх підстав, які б могли виправдати втручання в права журналістки, а наведені національними судами причини цього є недостатніми.

Тепер Україна має відшкодувати Седлецькій 2350 євро судових та юридичних витрат та 4500 євро як моральну компенсацію.