Арктичні екосистеми Баренцевого моря опинилися під загрозою знищення через небачене раніше нарощування Росією військових потужностей
Від початку війни проти України 2014 року Росія систематично знищує екосистеми в Баренцевому морі Арктичного регіону.
Про це повідомили на сторінці зоозахисної організації UAnimals з посиланням на The Guardian.
Російський атомний підводний човен “Тула” в Баренцевому морі перед запуском балістичної ракети на полігоні “Кура” в жовтні 2022 року. Джерело: міноборони Росії / UPI / Shutterstock“Глибокі води Баренцового моря вважаються одними з найбільш біорізноманітних в Арктичному регіоні. Вони є домівкою для іпатки атлантичної, дельфінів, тюленів і рідкісних полярних китів, а також деяких з найбільших популяцій риби у світі”, — йдеться в повідомленні.
На південному березі моря можна зустріти стада диких оленів, а його східні річки – одні з останніх місць нересту атлантичного лосося, уточнили в UAnimals.
Від початку війни проти України російський порт Сєвєроморськ у Баренцевому морі став адміністративним центром військових дій. Протягом останніх шести років росіяни збудували тут 475 військових об’єктів вздовж північного кордону – десятки нових аеродромів, бункерів та баз.
“Небачене раніше нарощування військових потужностей руйнує чутливі арктичні екосистеми”, – наголосили зоозахисники.
За їхніми словами, вже зараз цей район вважається одним із найзабрудненіших місць на планеті. Вразлива північна природа надалі зазнає знищення через:
- зростання морського трафіку та випробувань зброї;
- використання атомних криголамів та підводних човнів із відповідним ризиком ядерних аварій;
- нафтове забруднення від суден і танкерів, що не обладнані для цього середовища;
- відкриті розробки родовищ руди, що забезпечують постачання мінералів;
- нові кар’єри на традиційних пасовищах північних оленів;
- відкриття заповідних територій для промисловості.
“Екологічні наслідки російської війни рано чи пізно відчує на собі весь світ. Природа не має кордонів”, — нагадали в UAnimals.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що в Джарилгацькому національному природному парку впродовж кількох днів палала найцінніша степова ділянка. Пожежа, яку ніхто не намагався загасити, завдала колосальних втрат біорізноманіттю острова.
Як зазначають природоохоронці, Джарилгач перебуває в окупації з перших днів повномасштабного вторгнення, тому забезпечити його збереження спеціальна адміністрація національного парку не може.
