Апеляційний суд РФ збільшив покарання важко хворій пенсіонерці із Запорізької області Галині Бехтер

Пенсіонерці з окупованої частини Запорізької області 68-річній Галині Бехтер, засудженій за “державну зраду”, апеляційний суд РФ збільшив покарання з 11 років позбавлення волі до 12,5: жінка страждає на прогресуючу деменцію.

Про це пише “Новая газета”. 

Галина Бехтер. Джерело: телеграм-канал SOTA

Жінку засудили за один переказ в Україну у розмірі 1240 рублів, окупаційні силовики вирішили, що це донат на Збройні сили України.

Хвору пенсіонерку утримують у Сімферопольському СІЗО №1 в окупованому Криму. Вона відмовляється від їжі та приймає душ в одязі. Її годують і переодягають співкамерниці.

“У тому ж СІЗО сидять Іван Чорний, Наталія Козлова, Лариса Бєляєва, Ірина Суховей та Світлана Лой. Теж пенсіонери, теж за перекази, теж “державна”, теж величезні терміни. При тому, що ці люди могли просто переказувати гроші онукам в Україну”, — йдеться в повідомленні.

Про те, що відбувається в СІЗО із Бехтер, першою повідомила правозахисниця Дар’я Костроміна. Інформацію вона отримала з релізу незаконного Запорізького обласного “суду”. Окупанти зняли відео, де жінку заводять на оголошення вироку.

До того вона так само дізналася про Лой — пенсіонерку з такою ж статтею та ще більшим строком (15 років). Оскільки в обох випадках звинувачення підтримувала так звана прокуратура окупованого Криму, правозахисниця припустила, що Бехтер також потрібно шукати в СІЗО Сімферополя.

Костроміна написала листа Бехтер і згодом отримала відповідь, написану її співкамерницею. Та написала, що пенсіонерка не має окулярів, тому співкамерниця пише під її диктування. Але згодом стало зрозуміло, що Бехтер сама просто не може листуватися.

Пізніше Галину перевели в іншу камеру, і лист надійшов уже від нової співкамерниці.

“Справи в неї погані, категорично відмовляється від їжі, тягнемо її за руки за стіл… З вечора залишаю картоплю цілу, в обід все подрібнюю… Іноді першу ложку подаємо самі, щоб вона спробувала і з’їла бодай половину”, — написала та.

Інша волонтерка теж отримала листа від співкамерниці Бехтер, датований 15 липня. Жінка пише, що тепер для Бехтер подрібнюють не лише їжу, а й ліки. І те, й інше заливають їй у рот насильно: у Бехтер розвинулася м’язова дистрофія, і вона важить 50 кілограмів при рості 176 сантиметрів.

Жінка весь час лежить, не переодягається, не розуміє, що треба робити в душі, не контролює фізіологічні функції організму, написала співкамерниця, і попросила надіслати памперси для дорослих.

Також з листа стало відомо, що в камері разом із Бехтер утримують семеро людей, шестеро з них старші 60 років

Як наголосила голова ГО “Нумо, сестри!”, правозахисниця та ексбранка незаконної тюрми “Ізоляція” і Донецького СІЗО Людмила Гусейнова, те, що вже сталося у Сімферопольському СІЗО із 68-річною ув’язненою, — злочинне доведення людини до невиліковного захворювання. Таку інформацію вона отримала від найближчих родичок Бехтер.

Вона нагадала, що до арешту Галини подружжя Бехтерів жило в селі Райхенфельд Мелітопольського району Запорізької області. Доросла онука перебувала з бабусею та дідусем, а донька жила у сусідньому селі. Влітку 2022 року донька та її родина залишили окупований Мелітопольський район та виїхали на територію, підконтрольну Україні. Старші залишилися у своєму будинку.

Бехтери ніколи не приховували проукраїнської позиції. Через це у них виникали конфлікти з деякими проросійськи налаштованими сусідами. У листопаді 2024 року до літньої пари прийшли з обшуком російські військові. Повідомили, що шукають зброю. Нічого не знайшли, але вилучили паспорти громадян України, телефони, ноутбук, банківські картки українського Приватбанку, на які надходили пенсії, а господарів забрали на допит у відділок поліції в окупованому селі Михайлівка.

Згодом подружжя повернулося додому. Але незабаром у Галини стався ще один конфлікт із сусідкою, яка підтримує Путіна. І Бехтер, за словами Гусейнової, сказала їй: “Скоро наші повернуться. Подивимося, як ти тоді заговориш”.

29 липня 2025 року на Галину Бехтер, яка поверталася додому, вже чекав десяток російських військових. Її чоловік був на роботі, охороняв ставок у господарстві, де розводять рибу. Галині дозволили йому зателефонувати та повідомити про затримання лише з Мелітополя. Сім’я доньки найняла адвоката, але той допомогти не зміг.

У вересні окупанти перевезли пенсіонерку до селища Якимівка Запорізької області, потім — до Донецька. А у січні 2026 року помістили до СІЗО №1 Сімферополя.

5 березня 2026 року окупаційний Запорізький обласний суд призначив Бехтер покарання за “державну зраду”: 11 років позбавлення волі в колонії загального режиму із подальшим обмеженням волі ще на рік.

Пізніше прокуратура оскаржила вирок, зажадавши збільшити його до 16 років.

За версією слідства, жінка надавала “фінансову допомогу іноземній державі, спрямовану проти безпеки Російської Федерації”. Їй інкримінували статтю 275 КК РФ. Донька та онуки Галини Григорівни стверджують: все, що сталося, — результат доносу сусідки, яка не поділяла політичних поглядів родини Бехтерів.

Чоловік Бехтер помер в окупації в рідному селі в січні 2026 року.

За інформацією Гусейнової, останнім часом кількох цивільних українок перевезли із Сімферополя до Краснодарського краю РФ. Однак чи є серед них Галина Бехтер, невідомо.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що в Сімферопольському СІЗО суттєво погіршився стан здоров’я 68-річної Галини Бехтер, яку окупаційна влада засудила до 11 років ув’язнення за нібито фінансування ЗСУ.