Албанія відкрила всі свої переговорні позиції з ЄС для України: чим корисний цей досвід

Албанія поділилася з Україною всім своїм досвідом переговорів щодо вступу до ЄС. Зокрема, щодо процесу скринінгу законодавства, який країна проходила у 2023 році.

Про це повідомляє Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС.

Фото: facebook.com / ukraineintotheeu

Керівництво Комітету ВР з питань євроінтеграції зустрілося з головною переговірницею Албанії з ЄС Майліндою Дука на полях засідання COSAP (Конференція парламентських комітетів з питань євроінтеграції / у справах держав-учасниць процесу стабілізації та асоціації в Південно-Східній Європі. – Ред.).

“Албанія зробила безпрецедентний крок – відкрила всі свої переговорні позиції з Європейським Союзом для України, поділилася всім своїм досвідом, який країна пройшла під час скринінгу законодавства. Албанія проходила цей процес у 2023 році, зовсім нещодавно”, – розповіла голова комітету Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона додала, що рівень підтримки євроінтеграції в Албанії становить понад 90%. Уряд країни окремо працює з різними частинами суспільства, щоб громадська думка залишалася такою самою прихильною.

В Албанії були ухвалені зміни до законодавства, щоб підвищити залученість парламенту до процесу євроінтеграції. Наразі албанський парламент має можливість надавати свої системні рекомендації до переговорних позицій, які уряд намагається враховувати перед тим, як презентувати ці позиції Єврокомісії.

“Це речі, які необхідно запровадити в українському парламенті, які варто закласти в нові процедурні моменти в регламенті Верховної Ради, але на які на даний момент я не бачу політичної волі”, – зауважила голова євроінтеграційного комітету.  

У процесі євроінтеграції суспільству потрібно пояснювати потенційний вплив європейських політик на життя країни, що стосується як викликів, так і переваг вступу до ЄС, звернула увагу Майлінда Дука.

В Албанії й Україні схожі виклики на шляху до ЄС, зокрема інституційна спроможність органів влади.

“Це та сфера, де вони відчувають таку ж серйозну потребу у фахівцях і командах, як і ми. Щоб ці команди працювали не лише над євроінтеграцією, а й залишалися протягом років на своїх посадах всередині державної служби і після приєднання країни до Європейського Союзу”, – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Також вона розповіла, що в Албанії активно використовують можливості штучного інтелекту в процесі євроінтеграції. Наприклад, для проєктів перекладів права ЄС та для інших потреб, щоб надолужити час, який Албанія втратила впродовж попередніх десятиліть у порівнянні з країнами регіону – Хорватією чи Словенією.

Нагадаємо, правозахисники з країн Західних Балкан поділилися досвідом євроінтеграції своїх країн на конференції, організованій Центром прав людини ZMINA 21 лютого. За словами директора Дому прав людини в Загребі Івана Новосела, дуже важливо, щоб на ранніх стадіях в Україні почали думати про формування коаліцій між організаціями громадянського суспільства за всіма напрямами та намагалися досягти розуміння, що вступ до ЄС – це час, коли можна досягти більшості позитивних змін у питаннях прав людини.

Раніше ZMINA писала, що Європейська комісія 17 січня надіслала Раді ЄС перший скринінговий звіт щодо кластера “Основи”, з якого відкриватимуть переговори про членство України в ЄС. Експерт із євроінтеграції Богдан Веселовський зазначив, що кластер “Основи” (який містить розділ 23), є центральним у процесі вступу. Цей кластер охоплює такі ключові сфери: судова система та основні права, політика юстиції, свободи та безпеки, публічні закупівлі, статистика та публічний фінансовий контроль.