Активісти з “другої сімферопольської групи “Хізб ут-Тахрір” заявили про відвід апеляційному суду

Дата: 27 Червня 2023
A+ A- Підписатися

В Апеляційному військовому суді в російському місті Власисі кримські політв’язні Акім Бекіров, Сейтвелі Сейтабдієв, Рустем Сейтхалілов, Асан Яников та Ескендер Сулейманов заявили суддям відвід.

Про це інформує громадське об’єднання “Кримська солідарність” з посиланням на захисника Рустема Кямільова.

Бранці подали кілька клопотань, які суд відхилив. Через це вони заявили відвід усьому складу суду, але клопотання про відведення теж відхилили.

На думку адвоката, суддя в такий спосіб “намагався швидше завершити судовий процес”.

Хлопці хотіли виступити з доповненнями, які вони мали, їх було досить багато. Але суд обмежив їх і в цьому, продовжуючи, як на мене, порушення суду першої інстанції

Рустем Кямільов

На наступному судовому засіданні, 27 червня, сторони відбудуться дебати в цій кримінальній справі.

Нагадаємо, ісламську політичну партію “Хізб ут-Тахрір” Верховний суд РФ визнав терористичною 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні. Ця релігійна організація легально діє в Україні, зокрема в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим. Росія всупереч міжнародному гуманітарному праву використовує в Криму своє кримінальне законодавство.

Правозахисники вважають, що рішення Верховного суду РФ ухвалено необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи. Водночас на території більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств. В Україні діяльність партії не заборонено, активісти організації займалися випуском газети, могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи.

У лютому 2014 року Росія розгорнула протиправну військову операцію із захоплення Кримського півострова. 

27 березня 2019 року в українському Криму росіяни незаконно обшукали будинки кримських мусульман. Це були найбільші за останні десятиліття обшуки на півострові. Слідчі дії проводили в тимчасово окупованих Кам’янці, Строганівці, Білому – це селища, в яких живуть переважно кримські татари.

На місцях працювали співробітники ФСБ, ОМОНу, Росгвардії, поліції, ДПС. 25 кримськотатарських громадських активістів – Руслан Сулейманов, Алім Карімов, Рустем Шейхалієв, Меджит Абдурахманов, Яшар Муєдінов, Білял Аділов, Джеміль Гафаров, Різа Ізетов, Ізет Абдуллаєв, Асан Яніков, Шабан Умеров, Тофік Абдулгазієв, Сейтвелі Сейтабдієв, Рустем Сейтхалілов, Якім Бекіров, Фарход Базаров, Сервет Газієв, Сейран Муртаза, Ерфан Османов, Осман Аріфмеметов, Ремзі Бекіров, Ескендер Сулейманов, Енвер Аметов, Владлен Абдулкадиров та Раїм Айвазов – звинувачуються в причетності до ісламської політичної партії “Хізб ут-Тахрір”. 

18 березня 2022 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону в особі судді, що головує, Олександра Генералова та судової колегії – Дмитра Меркулова, Олексія Саннікова – ухвалив обвинувальний вирок Акіму Бекірову, Сейтвелі Сейтабдієву та Ескендеру Сулейманову.

Кримськотатарських активістів відправили до колонії суворого режиму на терміни від 14 до 15 років.

За останніми даними Представництва президента України в Автономній Республіці Крим, Росія незаконно утримує 182 кримських політв’язнів, серед яких 116 кримських татар.

За оцінюванням правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35% вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджихана.
 
“Крим SOS” указує, що сумарний термін жертвам політично вмотивованих переслідувань у Криму за рік повномасштабного вторгнення становить 699 років і 9 місяців.
 
Правозахисна організація наголошує, що ігнорування воєнних злочинів російських окупантів призвело до погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму. А відсутність реакції міжнародної спільноти на окупацію Криму та подальші злочини окупантів полегшили Росії завдання з перетворення півострова на плацдарм для вторгнення на материкову Україну рік тому.
 
Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.
 
Раніше заступник голови МЗС України Андрій Мельник заявив, що Україна повинна негайно отримати в 10 разів більшу військову допомогу, ніж вона отримала від союзників дотепер, щоб завершити війну цього року.
 
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter