Адвокат незаконно засудженого херсонця Сергія Котова оскаржив вирок окупаційного “верховного суду” Криму
Адвокат незаконно засудженого в окупованому Криму херсонця Сергія Котова подав апеляцію на вирок йому за нібито “шпигунство”, який передбачає 15 років колонії.
Про це виданню ZMINA розповіла донька Сергія Котова Вікторія Барабаш.
“Термін ув’язнення батька рахуватиметься від дати відкриття кримінального провадження – 10 квітня 2022 року. Йому до 15 років неволі зарахують ще два роки ув’язнення в сімферопольському СІЗО. Тобто він має провести в колонії 13 років. Сергія відправлять до колонії суворого режиму, а це означає, що утримування у в’язниці буде зараховуватися “день за день”. Якби в нього був загальний режим тримання, то там був би “день за півтора”, – пояснює Вікторія Барабаш.
Після етапування Сергія до колонії суворого режиму загальна вага передач для нього буде обмежена 50 кілограмами на рік. На думку жінки, це надто мало і через це в її батька можуть виникнути додаткові потреби в їжі, одязі та інших речах.
За словами Вікторії, вона листується з батьком через російський мобільний застосунок “Зонателеком”. Працівники пенітенціарної установи роздруковують надісланий донькою лист і передають Сергію. Котов від руки пише відповідь, яку персонал в’язниці сканує та пересилає родині.
“У своїх листах батько питає: “А хто ми для нашої країни? Який нам дали статус? Тут (в РФ. – Ред.) нам усі кажуть, що ми злочинці й ми не потрібні нашій державі. З нашим обміном тягнуть, і ми в це починаємо вірити. Протягом 167 днів жодної допомоги немає. Навіть ніхто нами не переймається”, – цитує батька Котова.
Як пригадує жінка, в інших листах Сергій Котов писав, що, маючи чудову та люблячу родину, він почувається щасливою людиною: “Чекаю обміну. Дай Боже, побачимось. Мені так хочеться всіх вас обійняти та ніколи не розлучатися. Я за всіма вами дуже сумую”.
Вікторія Котова зазначає, що адміністрація пенітенціарної установи почала краще ставитися до ув’язнених, яких там довго тримають. Звісно, глобально умови майже не змінилися: прогулянка триває лише 30 хвилин, вдень можна сидіти лише на лавках, скрізь стоять камери спостереження, вікна зафарбовано білим кольором, не можна сушити випрані речі на батареї. Натомість Сергію нарешті дозволили відтискатися від підлоги.
Котова додає, що останнім часом у в’язниці змінилася процедура передання ліків. Персонал в’язниці приймає не всі препарати, ба навіть відмовляється передавати вітаміни. Для того щоб це все отримати, ув’язнений має написати до адміністрації СІЗО відповідну заяву.
“Коли в батька випали пломби, йому в СІЗО сказали, що вони лише виривають, а не лікують зуби. Зараз ми намагаємося знайти йому нормального стоматолога”, – каже Вікторія.
Раніше ZMINA повідомляла, що Сергія Котова співробітники кримського управління ФСБ затримали, зокрема, “у зв’язку з протидією проведенню спеціальної військової операції“.
Котова перевезли до окупованого Криму, де утримували спочатку в СІЗО №1 у Сімферополі, а в жовтні 2022 року перевели до СІЗО №2, де ФСБ створила спецблок для “політичних”. Йому, як і багатьом іншим викраденим на окупованих територіях України цивільним, не висунули жодного обвинувачення, відповідно, адвокат не мав до нього доступу.
У вересні 2023 року незаконний “верховний суд” у тимчасово окупованому Криму засудив Сергія Котова до 15 років позбавлення волі за нібито “шпигунство”.
Як повідомила донька Котова Вікторія Барабаш, батько потребує операції на нозі, але в СІЗО хірургічне втручання йому ніхто не робитиме. Він також не отримує необхідних ліків.
Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує насильницькі зникнення, затримання та викрадення цивільних осіб на тимчасово окупованих територіях. Якщо ваші рідні зникли або ви маєте побоювання, що їх могли викрасти, – напишіть, будь ласка, на нашу електронну адресу ys@zmina.ua. Наш представник зв’яжеться з вами.
Отримана інформація за згодою заявника буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, а також міжнародних організацій для внесення ними інформації до періодичних звітів, зокрема до Комітету ООН проти тортур, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, Міжнародного кримінального суду тощо, для документування та подальшого розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні й притягнення винних до відповідальності.