У новій Конституції не має бути згадки про мораль – правозахисники
Правозахисники просять Конституційну асамблею вилучити згадки про мораль із проекту Конституції. А також вживати коректну термінологію в Основному законі, який би не дискримінував людину.
Чимало ознак у статті 42 проекту Конституції некоректні й дискримінують людину, стверджують представники Коаліції з протидії дискримінації в Україні. Експерти переконані, що це може призвести до ускладнень в розумінні Конституції.
Щоб цього уникнути слід уникати формулювання ознак у документі, які можуть бути притаманні особі протягом короткого чи довшого проміжку часу. Антидискримінаційне законодавство забороняє проводити розрізнення. Замість цього вони пропонують скористатись загальним правилом, який ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
“Ознаки повинні відображати певну “персональну” характеристику (статус), за якою можна відрізнити осіб або групи осіб, та бути достатньо подібними до ознак, які зазначені у відповідних нормах антидискримінаційного законодавства, зокрема бути невід’ємними, вродженими, незалежними від особи та майже або повністю незмінними характеристиками (наприклад, колір шкіри, стать, сексуальна орієнтація). Або ж ознаки мають відноситися до визначального для особистої або групової ідентичності вибору (наприклад, релігійні або інші переконання, національна приналежність)”, – йдеться у зверненні за підписом голови координаційної ради Коаліції Марії Ясеновської.
Тим часом правозахисники Центру громадянських свобод закликали асамблею вилучити в статтях 27 та 32 проекту Конституції згадки про моральність як підставу для обмеження фундаментальних прав людини.
Норми моралі формуються у свідомості людей на основі їх суб’єктивних внутрішніх уявлень та виступають у вигляді понять, ідей, принципів, які часто різняться в залежності від належності до конкретної соціальної групи. Те, що є моральним для однієї групи, може бути аморальним для іншої, нагадують експерти.
“Наприклад, на Кавказі багатоженство або кровна помста, а в Мікронезії канібалізм, може відповідати місцевим моральним установкам. Проте, держава свідомо обмежує таку “моральну”, з точки зору більшості, поведінку в інтересах прав людини, у зв’язку з міжнародними зобов’язаннями чи з інших причин”, – пише у своєму зверненні голова правління Центру Олександра Матвійчук.
Експертка нагадує, що “мораль” сама по собі має абстрактний та мінливий характер, не містить точних правил, які б вказували на те, що вважається “моральним”, а що ні. А тому використання “захисту моралі” як підстави для обмеження прав суперечить одному зі складових принципів верховенства права – принципу правової визначеності.
Застосування моралі, як норми прямої дії встановлює загрозу для прав меншості, оскільки перебачає надання пріоритету більшісті, яка часто послуговуватись категорією моральності.
“Історія знає випадки коли в цілях “моральності” здійснювались суди над “відьмами”, заборонялись міжрасові та міжконфесійні шлюби, заборонялись розлучення, жінкам відмовляли у виборчих та майнових правах тощо. Щоб позбутися цих анахронізмів право часто вступало в конфлікт з мораллю більшості, щоб захистити права меншості. Основоположник ідеї правової держави Іммануїл Кант стверджував, що “Мораль – вимоги не закріплені примусом. Відповідно – не можуть бути нормою права””, – переконана Олександра Матвійчук, зауважуючи, що в сучасному праві встановлений пріоритет інтересів меншин і окремого громадянина над груповими, що зафіксовано в різних конвенціях.
