2025 рік став найсмертоноснішим для цивільних в Україні з початку вторгнення – ООН
У 2025 році в Україні зафіксували найбільшу кількість жертв серед цивільного населення з початку повномасштабної війни.
Про це повідомила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) в доповіді про шкоду, завдану цивільним.
Обстріл Тернополя, 19 листопада 2025 року. Фото: ТСНЗа даними ММПЛУ, пов’язане з війною насильство у 2025 році призвело до загибелі 2514 цивільних та поранення ще 12 142 людей. Загальна кількість загиблих і поранених зросла на 31% порівняно з 2024 роком і на 70% – порівняно з 2023 роком.
Переважна більшість цих жертв сталася на територіях, підконтрольних уряду України. Місія зафіксувала, що 97% загиблих і поранених цивільних у 2025 році постраждали внаслідок атак російських збройних сил. Йдеться про 2395 загиблих і 11 751 пораненого.
Голова ММПЛУ Даніель Белль зазначила, що таке зростання кількості жертв свідчить про серйозне погіршення рівня захисту цивільного населення. За її словами, причиною стала не лише активізація бойових дій уздовж лінії фронту, а й ширше застосування далекобійної зброї, через що небезпека зросла для людей по всій країні.
Найбільше постраждали прифронтові райони. У 2025 році там сталося 63% всіх підтверджених втрат серед цивільних – це 9253 загиблих і поранених. Посилення наступальних дій російських військ призвело до руйнування інфраструктури, припинення базових послуг і нових хвиль вимушеного переміщення населення.
Місія окремо звернула увагу на вразливість людей старшого віку. Люди віком 60 років і старше становили понад 45% загиблих цивільних у прифронтових районах, хоча в загальній структурі населення України ця вікова група складає близько чверті.
Значну частину жертв у прифронтових громадах спричинило застосування безпілотників малої дальності. У 2025 році внаслідок таких атак загинули 577 цивільних, ще 3288 отримали поранення. Це більш ніж удвічі перевищує показники 2024 року. ММПЛУ задокументувала, зокрема, удар по автомобілю з волонтерами в Костянтинівці 25 грудня, де загинув гуманітарний працівник і двоє людей зазнали поранень, а також атаку 6 грудня в окупованій Горлівці, внаслідок якої загинула жінка і постраждали її двоє дорослих дітей.
Белль пояснила, що активне використання безпілотників зробило багато районів поблизу фронту фактично непридатними для життя. Через руйнування та відсутність базових послуг у деяких громадах стало небезпечно навіть надавати екстрену медичну допомогу чи проводити евакуацію, і 2025 року багато людей, які роками залишалися вдома попри бойові дії, змушені були виїхати.
Зростання шкоди для цивільних зафіксували й у великих містах по всій Україні. Із червня 2025 року російські війська значно посилили застосування далекобійної зброї. Нічні атаки, що тривали годинами й охоплювали сотні засобів ураження, призводили до загибелі та поранення цивільних, руйнування житла й інфраструктури та створювали постійний стан тривоги.
За підрахунками ММПЛУ, ракети та баражувальні боєприпаси спричинили 35% усіх жертв серед цивільних у 2025 році – 682 людини загинули, 4443 отримали поранення. Це на 65% більше, ніж 2024 року.
Найсмертоноснішою атакою року став удар по Тернополю 19 листопада. Далекобійна зброя, застосована російськими силами, призвела до загибелі щонайменше 38 цивільних, серед них восьмеро дітей. Десять родин втратили щонайменше двох членів сім’ї. Ще щонайменше 99 людей, зокрема 17 дітей, зазнали поранень.
31 липня далекобійні удари по Києву також спричинили масові жертви: загинули 32 цивільні, зокрема п’ятеро дітей, і 170 людей отримали поранення. Це стала найбільша підтверджена кількість жертв серед цивільних у столиці від початку повномасштабного вторгнення.
Окремий розділ доповіді ММПЛУ присвятила атакам на енергетичну інфраструктуру. У жовтні 2025 року російські війська відновили масштабні скоординовані удари по енергетичних об’єктах по всій Україні. Це призвело до аварійних та планових відключень електроенергії.
Найбільше в грудні постраждала Одеська область. Повторні удари спричинили багатоденні відключення світла в кількох містах, що суттєво ускладнило життя місцевих мешканців. Люди втрачали доступ до електроенергії, води й опалення, не могли зберігати та готувати їжу, користуватися ліфтами в багатоповерхівках. Найсильніше це вдарило по людях, що опинилися в складних життєвих обставинах.
Атаки на енергетичну інфраструктуру тривали й на початку 2026 року. На тлі сильних морозів у січні перебої з електропостачанням створювали додаткові ризики для цивільних по всій країні. Белль наголосила: удари далекобійною зброєю та знищення енергетичних об’єктів означають, що наслідки війни відчувають цивільні далеко за межами прифронтових районів.
Нагадаємо, що в ніч на вівторок, 13 січня, після російського обстрілу в Києві загострилася ситуація з електро- та теплопостачанням: під загрозою робота критичної інфраструктури.
