19 нових українських об’єктів включили до Списку культурних цінностей, що перебувають під посиленим захистом UNESCO

ЮНЕСКО додало ще 19 українських об’єктів до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом, повідомила віцепрем’єрка та міністерка культури України Тетяна Бережна. Загалом тепер у Списку перебуває 46 українських об’єктів, що робить Україну однією з держав із найбільшою кількістю культурної спадщини під найвищим міжнародним захистом у сфері гуманітарного права.

Про це повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.

Приморські сходи в Одесі. Фото: iStock

Рішення ухвалив Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей під час збройного конфлікту на 20-му засіданні. 

Посилений захист – це найвищий рівень міжнародно-правової охорони, передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Щоб отримати такий статус, об’єкт повинен:

• мати виняткове значення для людства;
• бути захищеним на національному рівні;
• не використовуватися для військових цілей.

За словами міністерки, Україна стала першою державою у світі, яка масштабно застосовує цей механізм під час війни, створивши новий прецедент у міжнародній практиці.

Крім того, за ініціативи України минулого року розпочалась дискусія про міжнародно-правову відповідальність за порушення імунітету об’єктів під посиленим захистом. Результати досліджень міжнародних експертів було презентовано на засіданні Комітету Другого протоколу.

До Списку під посиленим захистом додали, зокрема:

• Аккерманську фортецю (Білгород-Дністровський, Одеська область);
• Успенський собор (Харків);
• Борисоглібський собор (Чернігів);
• Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка;
• Будівлю Кірхи (Церква Святого Павла, Одеса);
• Садибу Л.Є. Кеніга в Тростянці (Сумська область);
• Мовчанський монастир (Путивль, Сумська область);
• Покровську церкву (Харків);
• Приморські сходи (Одеса);
• Воскресенську церкву (Суми);
• Кирилівську церкву (Київ);
• Спасо-Преображенський собор (Суми);
• Троїцький собор (Суми);
• Городище літописного міста Іскоростень (Житомирська область);
• Археологічний комплекс “Острів Байда” (Запоріжжя);
• Одеський музей західного і східного мистецтва;
• Одеський національний художній музей;
• Одеська національна наукова бібліотека;
• Музей мистецтв Прикарпаття (Івано-Франківськ).

Бережна наголосила, що порушення “імунітету” таких об’єктів є серйозним міжнародним злочином, який тягне відповідальність як для держави, так і для окремих осіб.

Нагадаємо, що торік міжурядовий комітет ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини визнав українську писанку культурним надбанням людства. Згодом до реєстру належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО внесли Кобзарсько-лірницьку традицію України.