176 переселенців роками живуть у непридатних приміщеннях дитсадків у Полтаві
176 внутрішньо переміщених людей у Полтаві з 2022 року живуть у приміщеннях дитячих садків, які не відповідають базовим вимогам для гідного життя. Люди змушені жити серед плісняви та антисанітарії, а літні люди й люди з інвалідністю користуються дитячими санвузлами.
Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
За його словами, переселенці проживають у приміщеннях дитячих садків, де немає безбарʼєрного середовища, а в одних кімнатах мешкають незнайомі між собою люди.
Крім того, ці дитсадки навіть не внесли до Переліку місць тимчасового проживання і не увідповіднили до вимог урядової постанови № 930. Люди живуть у таких умовах не кілька тижнів чи місяців, а вже від 2022 року.
Омбудсман дізнався про ситуацію після звернення переселенців, які відмовилися переїжджати з одного такого приміщення до іншого. Після цього його представник виїхав з перевіркою. Спочатку виявили один дитячий садок з неналежними умовами, потім – другий, а згодом – третій.
“Чотири роки було недостатньо, щоб забезпечити 176 людям належні умови?! Чотири роки ніхто не бачив плісняви, антисанітарії та відсутності безбар’єрності?! І ще одне запитання: хто персонально відповість за роки бездіяльності? Місцева влада розмістила внутрішньо переміщених осіб у своїх комунальних приміщеннях. Але на цьому її відповідальність не закінчилася. Вона мала забезпечити людям умови, у яких можна жити, а не виживати”, – наголосив Омбудсман.
За дорученням Лубінця відкрили провадження. Він каже, що вимагатиме не формальних відповідей, а усунення всіх виявлених порушень. Крім того, посадовцям, відповідальним за ці умови, мають дати належну правову оцінку.
Водночас Омбудсман наголосив, що ця проблема, ймовірно, не обмежується лише Полтавою. На його думку, якщо після одного звернення вдалося виявити одразу три непридатні для проживання об’єкти, подібні випадки можуть існувати й в інших регіонах України.
У зв’язку з цим Лубінець закликав уряд провести комплексну перевірку всіх місць проживання внутрішньо переміщених осіб, оскільки кожен об’єкт, де розміщують переселенців, має відповідати встановленим державою вимогам.
Окремо він звернув увагу на те, що держава закликає людей евакуюватися з прифронтових територій, щоб урятувати їхні життя. Водночас після евакуації багато хто потрапляє до непридатних для життя приміщень з неналежними санітарними умовами, без доступного середовища та без перспективи швидкого розв’язання цих проблем.
“Так не має бути. Евакуація повинна означати не лише порятунок від війни, а й гарантію безпечних і гідних умов для життя. Саме цього сьогодні очікують від держави українці”, – резюмував він.
Нагадаємо, що новий закон про обовʼязкову евакуацію не усунув ключових проблем у цій сфері. Представники громадських, гуманітарних і правозахисних організацій заявляють, що евакуація цивільних досі відбувається без єдиної системи, значною мірою тримається на волонтерах, а нове законодавство залишило низку прогалин і створило додаткові ризики. Про це вони повідомили під час обговорення “Закон про примусову евакуацію прийнятий. Як можливо зменшити ризики?”.
