Жоден українець не застрахований від політичних переслідувань в Росії та Криму – правозахисниця

Ніхто з українців не застрахований від політичних переслідувань, перебуваючи в Росії чи в окупованому Криму.

Про це заявила правозахисниця Євромайдан SOS Олександра Матвійчук, представляючи звіт “28 заручників Кремля”.

“У звіті фігурують не тільки люди, які відомі своєю ненасильницькою боротьбою проти окупації або громадською активністю, а ы дуже звичайні громадяни України. Вони ніколи не займались жодним активізмом. Треба бути чесним: жоден громадянин України, який живе в Росії або відвідує цю країну і тимчасово окупований Крим, не застрахований від такого роду політичних переслідувань. Ніхто не застрахований від того, що саме його життя й долю слідчий комітет Російської Федерації використає як інструмент ведення цієї війни”, – цитує правозахисницю кореспондент Центру інформації про права людини.

Олександра Матвійчук вказує на те, що кримінальні справи українців сфальшовані й містять подекуди абсурдні звинувачення.

“У перерахованих справах 28 заручників Кремля наявні численні порушення прав людини та відсутня доказова база. Людям висувають абсурдні звинувачення як-от зґвалтування восьми жінок, аби погіршити демографічну ситуацію серед російськомовного населення; прицільне кидання каменю з мотивів ідеологічної ненависті до працівників правоохоронних органів або підпал вікна й дверей площею 5 кв. сантиметрів, які, за версією слідчого комітету, нібито мали зірвати окупацію Криму Російською Федерацією”, – перераховує правозахисниця.

Представник фундації “Відкритий діалог” Андрій Осаволюк вважає, що 28 справ – це може бути лише верхівкою айсберга.

“Кількість українців, які зіткнулися з політично мотивованими переслідуваннями зі сторони російських правоохоронних органів, може бути значно більшою. Особливо складною є ситуація в Криму, де можливості правозахисників зі збору інформації щодо переслідуваних є сильно обмеженими. В даному контексті хотілося б звернутися до представників української влади із закликом не забувати, що кримчани є громадянами України і потребують захисту держави на всіх можливих рівнях”, – зауважує він.

За даними правозахисників, щонайменше у третині випадків російські силові органи застосовували різні види катувань (наприклад, електричний струм, удушення, психотропні речовини, підвішування за різні частини тіла, позбавлення сну, психологічний тиск тощо). Українцям, ув’язненим із політичних мотивів у РФ, також відмовляли у кваліфікованій медичній допомозі, що завдавало непоправної шкоди їх здоров’ю.

Найбільш показовими в цьому сенсі правозахисники наводять справи Олега Сенцова, Геннадія Афанасьєва, Миколи Карпюка, Станіслава Клиха, Олександра Костенка, Сергія Литвинова, Юрія Яценка та Богдана Яричевського.

Майже всім затриманим тривалий час відмовляли в консульській і незалежній юридичній допомозі . В окремих кейсах це тривало більше року. А що стосується утримуваних людей в окупованому Криму – то там спілкування з українськими консулами є неможливим за визначенням.

“Війна має інформаційний вимір. Саме тому після тривалих періодів замовчання з кожної справи виразно з’являється медійний пропагандистський компонент й Росія починає рясніти повідомленнями про злочини, які зробили ці люди”, – каже Олександра Матвійчук.

Правозахисники наголошують, українці є частиною кампанії створення з образу українця “терориста”, “шпигуна”, “вбивці” та “зовнішнього ворога” – з метою “виправдати протиправні дії Росії в Криму та на Донбасі, залякати жителів окупованого півострова, посіяти атмосферу страху та ненависті до українців”.

Звіт “28 заручників Кремля” об’єднує всю відому інформацію про українців, ув’язнених із очевидним політичним мотивом у Росії та окупованому Криму.

У ньому містяться кейси Надії Савченко, Станіслава Клиха, Миколи Карпюка, Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Геннадія Афанасьєва, Олександра Чирнія, Олександра Костенка, Хайсера Джемілєва, Юрія Ільченка, Ескендера Кантемірова, Ескендера Емірвалієва, Талята Юнусова, Ахтема Чийгоза, Алі Асанова, Мустафи Дегерменджи, Ескендера Небієва, Руслана Зейтулаєва, Нурі Прімова, Рустема Ваітова, Ферата Сайфулаєва, Сергія Литвинова, Богдана Яричевського, Юрія Яценка, Валентина Вигівського, Юрія Солошенка, Віктора Шура та естонця Естона Кохвера. На думку правозахисників, кейс останнього ув’язненого свідчить, що Росія може таким чином переслідувати не лише українців, а й громадян країн ЄС.