Виставка “Моє місце”: історії людей, а не ВПО

“Не люблю термін ВПО, мені здається, коли людину називають переселенцем, це як клеймо, бракований товар. Мені здається, переселенцям буде легше, коли їх не будуть називати так, принаймні в побуті, не в офіційних паперах, не роблячи розмежувань на “свій” і “чужий”.

Це тільки кілька слів із 18 стендів виставки “Моє місце”.

Ці слова промовила дівчина, яка вимушена була покинути Донецьк майже рік тому. Люся – як і багато тисяч громадян та громадянок України – знає, що таке втратити рідний дім. Але також знає – як знайти “своє місце” в іншому куточку України.

“Досі болить”, – каже луганчанка Людмила Бобкова, яка після фестивалю в Болгарії, на якому виступав дитячий колектив під її керівництвом, уже не повернулася додому. Нове “своє місце” Людмила та діти знайшли в Миколаєві. “Можна сказати, моя історія – це історія успіху. Та цього б не сталося, якби не підтримка та гостинність Миколаєва…”, – каже із вдячністю жінка. І стримуючи сльози додає: “Назад я вже не повернуся…”.

Кожна з вісімнадцяти історій, розказана учасниками проекту “Моє місце” – це історія дуже особиста, але розказана вголос. Вони утворюють калейдоскоп інтимних, втім пізнаваних та спільних для тисяч українців думок і переживань. Людей, яких за останній рік юридична практика і статистика визначають незрозумілим і знеособлюючим терміном ВПО, розповідають організатори виставки.

“Моє перше інтерв’ю відбулося з молодим чоловіком Женею. Він дуже дивувався і щиро запитував: невже моя історія може бути комусь цікава?”, – пригадує організаторка виставки Ульяна Устінова.

На виставці також представлені історії людей, які організували волонтерські та громадські ініціативи протягом всіх чотирьох хвиль переселення в Києві, Хмельницькому і населених пунктах прифронтової зони.

“Нам важливо було розповісти живі історії не тільки тих, хто вимушений був покинути дім. А й історії людей, які допомагають. А ще – взаємодію дуже різних людей, які через обставини – разом, але які знаходять спільну мову”, – каже інша організаторка виставки Кіра Крейдерман.

Виставка “Моє місце” організована Конгресом національних громад та Освітнім центром “Простір толерантності” за підтримки посольства Королівства Нідерландів.

Як повідомляють організатори, після Києва виставка мандруватиме містами України, зокрема, побуває в Миколаєві, Хмельницьку, Львові, Херсоні.