Лише в 1 випадку з 8 суддя відреагував на твердження про катування чи тиск – дослідження

Лише в 1 випадку з 8 суддя перевірів твердження обвинуваченого про психічний або фізичний примус, катування, погрози чи обман під час досудового слідства. 

Такі результати моніторингу 1 400 судових процесів в Україні, який організовував Центр політико-правових реформ за підтримки ОБСЄ в Україні та уряду Канади. 

Як передає кореспондент Центру інформації про права людини, дослідження було презентовано у Києві 28 лютого. 

Спостерігачі зафіксували три випадки видимих ознак, що можуть свідчити про застосування насильства до обвинуваченого. Однак суд на це не відреагував.  

“Суд мав би окремою ухвалою звернути на це увагу правоохоронних органів. Тут, можливо, потрібно було б відкрити кримінальне провадження за фактом катувань. Раніше Європейський суд з прав людини визнавав порушення за судами, коли вони ігнорували твердження про катування чи тиск, коли були видно побої”, — пояснює заступник голови Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда. 

Експерт Центру політико-правових реформ Максим Середа вказує також на відповідну практику Вищої ради правосуддя (ВРП). 

“ВРП навіть звільнила кількох суддів, які не реагували на побиту людину під час подій Євромайдану”, — каже він. 

Моніторинг показав, що кожна 5 справа слухається у кабінеті судді, навіть якщо є вільна судова зала.

“Я здивований, але ця проблема особливо помітна в адміністративних судах”, — коментує Роман Куйбіда.

“Справа розглядалась в кабінеті судді, а головуюча наголосила, що вільні слухачі можуть бути присутніми лише в залі”, — пише спостерігач про візит у Харківському окружному адміністративному суді.  

Роман Куйбіда вказує, що законодавство вимагає, аби судові засідання відбувались у спеціально обладнаній залі. 

“Доступ до кабінету судді зазвичай ускладнений. Помічники можуть не допускати. Лише нахабні спостерігачі або журналісти можуть зайти”, — каже він. 

“Буває кажуть: “А тут не відбувається судове засідання. Тут ми консультуємось зі сторонами”. А по факту слухається справа. А якщо кажуть, що справа не слухається, то не маєш права прориватись в кабінет судді. Можуть поліцію викликати”, — пояснює Максим Середа. 

Кожну 5 справу суди не анонсують на дошці оголошення, а кожну 10 — на сторінці суду. Спостерігачі виявили неповну або неправдиву інформацію про судові засідання.

“У розкладі на сайті зазначено розгляд справи на 14:20, але прибувши до суду о 14:10 я “запізнився”, тому що у розкладі на дошці оголошень слухання було призначено на 14:10 і почалося воно своєчасно. До кабінету судді мене вже не пустили”, — пише у своєму звіті монітор про подію у Деснянському райсуді Чернігова. 

Окрім цього, спостерігачі нарікають, що часто не анонсуються справи, які мають розглядатись у закритому режимі. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ГРД не рекомендує у Верховний Суд суддю, яка перешкоджала роботі журналіста Центру інформації про права людини

Моніторинг показав тенденцію до закритості у справах, пов’язаних з корупцією та війною. У 2% випадків моніторів не допустили до судового засідання. Були випадки, коли не допускали навіть в середину приміщення суду. 

“Використовували різні мотиви. Говорили, що буде перегляд оперативного відео, хоча це відкрите судове засідання, суддя не повідомляв, що справа розглядатиметься у закритому режимі. Просто закривали двері зали, запустивши учасників процесу”, — говорить Куйбіда. 

Окрім цього дослідження виявило спроби суддів заборонити проводити запис на диктофон. 

“Суддя відмовила у проведенні аудіозапису, посилаючись на те, що не можна користуватись телефоном на судовому засіданні. А аудіозапис моніторка хотіла проводити на телефон”, — розповідає Роман Куйбіда.  

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кваліфкомісія не вважає порушенням заборону записувати суд на диктофон

Майже кожне друге призначене засідання не відбувається у визначений день, а кожне третє починається на півгодини пізніше від запланованого часу. Лише у 20% випадків судове засідання починалось вчасно або із затримкою до 5 хвилин. Автори дослідження радять Національній школі суддів України вивчити причини перенесень судових розглядів і затримок із слуханнями. Школі радять врахувати причини під час навчальних курсів із управлінням часу. 

Разом з тим суди не вживають дієвих заходів для примирення сторін. Лише у 52% засідань суд вживав заходи примирення. Школі суддів рекомендують запровадити навчальні курси, які сформують у суддів навички медіації.  

Судді рідко проявляють неповагу та вдаються до дискримінації. Однак вони частіше дискримінують представників національних меншин (2%).

“Монітор зафіксував, коли понад 15 ромів прийшли послухати судове засідання. Перед початком засідання працівник апарату суду від них зажадав покинути залу без будь-яких пояснень причини. Хоч і не було жодної агресивної поведінки від них”, — розповідає Роман Куйбіда. 

Школі суддів рекомендують вивчити причини порушень прав національних меншин й організувати курси у судах, де виявили таку проблему. 

У кожній 20 справі, яку розглянули у відкритому судовому засіданні, суддя не проголошував публічно судові рішення. 

Автори першої широкомасштабної програми з моніторингу сподіваються, що ці результати спостереження можуть стати точкою відліку для оцінювання прогресу судової реформи. Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко пообіцяв майбутні моніторинги та вивчення, як судова влада виконала рекомендації.  

24 монітори з юридичною освітою відвідали з квітня по жовтень 2017 року 1 400 судових засідань у 145 судах.

“Свого часу англійський суддя, лорд Хюард сказав, що правосуддя не лише повинне здійснюватись, а й має бути видно, як воно здійснюється. Ці слова стали правилом, яке використовує навіть Європейський суд з прав людини. Ми вирішили зробити зріз, як воно здійснюється в Україні на основі великої кількості судових засідань”, — каже Роман Куйбіда. 

Візити були у 15 обласних містах та в Києві. Спостерігачі не повідомляли суддів, що вони присутні на відкритих судових засіданнях, аби провести моніторинг процесуальних процедур і вивчити, як працює система правосуддя.