Дві народності судяться з Німеччиною за “геноцид” у Намібії

Представники намібійських народностей гереро і нама подали до окружного суду Мангеттена в Нью-Йорку позов проти Німеччини, вимагаючи репарацій за масове винищення їхніх одноплемінників у 1904 році.

Як пише ВВС Україна, у позовній заяві активістів від етнічних груп міститься вимога про визнання тогочасних подій геноцидом.

Тоді нинішня Намібія була колонією Німецької імперії і називалась Південно-Західною Африкою.

Гереро і нама повстали проти колонізаторів, напавши на кілька фермерських господарств.

У відповідь німецькі війська вирізали близько 65 тисяч гереро (близько 4/5 всіх представників етносу) і близько 10 тисяч нама – близько половини цього народу.

За деякими оцінками, від рук колонізаторів загинуло до 100 тисяч представників цих народів.

Крім того, позивачі вимагають компенсацій за конфісковані землі нама і гереро в період з 1885 по 1903 роки. За деякими оцінками, мова йде про чверті всіх земель цих племен, причому нащадки німецьких колоністів досі володіють частиною цих наділів.

У позові, серед іншого, стверджується, що колоніальна влада Німецької імперії закривала очі на зґвалтування жінок і дівчаток нама і гереро колоністами, а також заохочувала рабську працю.

Тисячі гереро і нама після повстання були поміщені в концентраційні табори. Колоніальна адміністрація вивезла сотні черепів убитих у Берлін, щоб шляхом расистських псевдонаукових експериментів продемонструвати нібито неповноцінність гереро і нама в порівнянні з німцями.

Берлін і Віндхук продовжують діалог про формалізацію статусу масових убивств 1904 року. Німеччина погодилася визнати їх геноцидом, проте представників нама і гереро обурив той факт, що їх не запросили на переговори.

При цьому німецька влада відмовляється платити компенсацію сім’ям нащадків жертв, стверджуючи, що і без того інвестує в намібійську економіку мільйони євро.

Однак позивачі вважають, що цих інвестицій недостатньо. Як зазначив у розмові з агентством Reuters адвокат заявників Кен Маккелліон, представники нама і гереро не отримали гарантії, що німецька гуманітарна допомога і фінансові внески дійдуть саме до постраждалих етнічних меншин.

У сучасній Намібії гереро складають близько 7% населення, нама – трохи менше 5%.