Підозра Бубенчику за вбивство силовиків на Майдані: аргументи та сумніви
Активісту Євромайдану Івану Бубенчику оголосили про підозру у вчиненні вбивств двох правоохоронців і одного замаху на вбивство.
Про це заявив начальник департаменту спецрозслідування Генпрокуратури України Сергій Горбатюк, повідомляє Радіо Свобода.
За його словами, до Бубенчика була застосована ухвала суду про привід у зв’язку з його неодноразовими неявками за викликом до слідчого. “Тобто його доставили до слідчого за ухвалою суду про привід, після того повідомили про підозру і зараз звернулися до суду щодо обрання запобіжного заходу”, – пояснив Горбатюк.
Увечері 3 квітня Печерський райсуд Києва почав засідання, на якому має обрати запобіжний захід активістові Майдану Івану Бубенчику.
Як зазначив Сергій Горбатюк, загалом нині слідство триває щодо убивств 13 силовиків та понад 180 вогнепальних поранень, завданих правоохоронцям.
“Все це в одній справі, і все розслідується, відповідно – встановлюються обставини вчинення цих злочинів. Якщо вони отримували вогнепальні поранення внаслідок того, що стосовно когось застосовували зброю чи насильство, тобто людина у відповідь стріляла, захищаючи себе або когось – крайня необхідність, – то тоді виключається притягнення до кримінальної відповідальності. Якщо таких ознак не встановлюється, то, відповідно, здійснюється повідомлення про підозру”, – пояснює він.
За словами Ігоря Зємскова, прокурора у цій справі з Департаменту спецрозслідувань, Іван Бубенчик був доправлений до прокуратури приводом при спробі перетнути державний кордон, повідомляє видання Texty.org.ua. Прокурор розповів, що після виходу у 2016 році фільму, де Бубенчик розповів про стрільбу по силовикам 20 лютого, прокуратура викликала його на допит, і він приходив. Проте в подальшому, незважаючи на численні повістки, Бубенчик не з’являвся ані на допити, ані на слідчий експеримент. Через це й ухвалили рішення клопотати у суді про примусовий привід до прокуратури на той момент ще свідка Івана Бубенчика, пояснює Зємсков.
Водночас 19 лютого 2016 року Горбатюк розповідав Радіо Свобода, що Генпрокуратура України вже викликала на допит майданівця Івана Бубенчика, який заявляв, що 20 лютого 2014 року застрелив на Майдані двох силовиків, проте він на допит не з’явився.
Як заявив 3 квітня Іван Бубенчик у перерві судового засідання, він “збирався поїхати до Польщі на півдня”, повідомляє УНІАН. Окрім того, підозрюваний зазначив, що не визнає провини у вбивстві правоохоронців, яке йому хоче інкримінувати прокуратура. Також він спростовував твердження прокурора про те, що не з’являвся для проведення слідчих дій. “У 2016 році мої відповіді влаштовували прокурора, а сьогодні він вирішив призначити мене підозрюваним”, – сказав Бубенчик. Крім того, він висловив здивування з приводу того, що після двох повісток на допит до нього застосували примусовий привід.
Бубенчик також записав відеозвернення до українців, де назвав звинувачення ГПУ “маразматичними”. На відео, окрім активіста, присутні ще семеро чоловіків. “Сьогодні відбулася подія, яка мене дуже сильно вразила. Тому що мені було неприємно, коли майданівця, не тільки мене, сьогоднішня влада хоче зробити злочинцями”, – заявив Бубенчик.
Пізніше генпрокурор Юрій Луценко змінив групу прокурорів у справі майданівця Івана Бубенчика, якого підозрюють у вбивстві двох правоохоронців 20 лютого 2014 року.
“Вважаю неправильною кваліфікацію дій учасника Революції Гідності І. Бубєнчика, яку визначили працівники Департаменту спецрозслідувань С. Горбатюка. Після наради прийняв рішення про зміну групи прокурорів щодо даного епізоду розслідувань подій на Майдані , яку очолить мій заступник Анжела Стрижевська”, – написав він своїй сторінці у Facebook.
На думку координаторки Медійної ініціативи за права людини Ольги Решетилової, чи справді Бубенчик стріляв по силовиках, мало б встановити слідство.
“А потім суд – відкритий і публічний, на який Бубенчик прийшов би сам, як добропорядний громадянин, з яким ми разом боролися за свою країну на Майдані. Ми би разом із судом дослідили обставини, зрозуміли, наскільки постріли Бубенчика вплинули на хід подій, чи вони були потрібні і чи були взагалі. А потім разом з адвокатами Небесної сотні написали би законопроект про звільнення від відповідальності активістів Майдану і змусили б Верховну Раду його прийняти. Так було б у здоровому суспільстві, яке думає і приймає рішення саме, а не сліпо погоджується на чиїсь хитрі ходи згори”, – написала вона на своїй сторінці у Facebook.
Решетилова також зазначила, що закон про амністію учасникам Євромайдану, ухвалений 2014 року, лише порушує хід слідства, адже не дозволяє проводити розслідування щодо активістів.
Іван Бубенчик в інтерв’ю виданню Birdinflight в лютому 2016 року зiзнавався, що застрелив двох командирів полку спецпризначення “Беркут”. Також ці свідчення є в документальному фільмі Володимира Тихого “Бранці”, який вийшов у прокат у лютому 2016 року.
У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів, які влучали протестувальникам у голову, серце і шию.
За даними Міністерства внутрішніх справ, з 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали дві з половиною тисячі осіб, 104 з них загинули. У департаменті спецрозслідувань розповідають, що за чотири роки у “справах Майдану” ухвалено 50 судових вироків, 412 особам повідомлено про підозру, але реально відбуває покарання тільки одна людина.