Життя за новими правилами: що можна і чого не варто робити під час карантину
З 18 березня карантин в Україні, запроваджений через пандемію коронавірусу, став жорсткішим. Влада ввела нові обмеження на пересування країною та за її межі, а також визначила суттєві покарання за порушення карантину, аж до позбавлення волі.
Але нові норми також містять і заходи, які мають знизити негативні наслідки введення карантину для громадян.
Ми зібрали найважливіші питання, які впливатимуть на життя людей під час обмежень. Зокрема, про те, чого не можна робити під час карантину, а на що варто звернути увагу, щоб полегшити собі життя.
Як джерело відповідей на ці питання використовували ухвалені останніми днями рішення уряду, Верховної Ради (закони 530-IX, 531-IX, 533-IX) та заяви представників влади.
За що можуть покарати під час карантину?
Карати як штрафами, так і ув'язненням можуть за порушення обмежень, встановлених для боротьби з інфекцією. І не лише з новим коронавірусом: йдеться про протидію й іншим хворобам.
Міністерство внутрішніх справ пояснило цей пункт на прикладі втечі з місця обсервації людини, яка може бути заражена.
Крім того, під покарання можна потрапити загалом за порушення правил карантину, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм. Встановлює їх спеціальний закон та інші рішення влади, зокрема місцевої.
У країні діють обмеження на пересування, перетин кордонів, роботу закладів освіти, розважальних закладів та закладів громадського харчування.
Тож якщо ви, приміром, продовжуєте приймати клієнтів у власному кафе, навчати дітей у приватній школі або перевозити понад 10 пасажирів, то можете стати фігурантом кримінальної справи.
Як каратимуть за порушення карантину?
17 березня Верховна Рада ухвалила так званий антивірусний закон (№530-IX), який, зокрема, передбачає штрафи та позбавлення волі за порушення карантину.
Так, для звичайних громадян штраф за порушення правил карантину становитиме від 17 до 34 тисяч гривень, а для посадовців – від 34 до 170 тисяч гривень.
Також більш тяжкою стала кримінальна стаття щодо порушення санітарних правил і норм для запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням.
Так, якщо дії людини спричинили або могли спричинити поширення хвороби, її можуть покарати штрафом від 17 до 51 тис. гривень, присудити їй до шести місяців арешту, обмежити або позбавити волі до трьох років.
Крім того, якщо дії людини призвели до смерті інших осіб, їй загрожує тюремне ув’язнення терміном від п'яти до восьми років.
Чи можна дітям гуляти на вулиці?
В ухвалених на сьогодні в Україні законах та постановах уряду не йдеться про заборону щодо перебування дітей на вулиці під час карантину.
Хоча інформація про штрафи та покарання за дитячі прогулянки активно поширювалась у соцмережах та месенджерах, вона є фейковою.
Водночас з 22 березня і до покращення епідемічної ситуації у Києві заборонили користуватися дитячими та спортивними майданчиками, розташованими у парках та скверах та на прибудинкових територіях.
Які обмеження для транспорту по всій Україні?
Рішенням Кабінету Міністрів з 18 березня до 3 квітня в Україні заборонено:
– регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні;
– перевезення понад 10 пасажирів одночасно в трамваях, тролейбусах та автомобільному транспорті, в автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах;
– перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішніх сполучень (приміському, міському, регіональному та дальньому);
– перевезення пасажирів метрополітеном у Києві, Харкові та Дніпрі.
Заборона діятиме до ухвалення окремого рішення. Водночас Укрзалізниця здійснюватиме окремі пасажирські рейси у внутрішньому залізничному сполученні, однак рішення щодо них ухвалюватиметься в кожному окремому випадку за погодженням з Мінінфраструктури та МОЗ, або ж міжнародному залізничному сполученні за погодженням з Мінінфраструктури, МЗС та Держприкордонслужбою.
Крім того, із 17 березня до 3 квітня Україна закриває всі пасажирські авіасполучення. Але в МЗС обіцяють, що всі українці, які перебувають за кордоном, зможуть повернутися до України.
Іноземцям в’їзд до України заборонено із 16 березня.
Тим часом для всіх працівників стратегічних підприємств та об'єктів критичної інфраструктури України, зокрема тих, хто забезпечує в країні електроенергію, воду, тепло продукти, ліки будуть організовані перевезення до місця роботи і до дому. Про це, зокрема, казали у своїх відеозверненнях президент Володимир Зеленський та мер Києва Віталій Кличко.
Хто і як має контролювати кількість людей у транспорті?
Стежити, щоб кількість пасажирів у громадському транспорті не перевищувала 10 людей, мають водії разом з поліцейськими.
"Якщо пасажири не слухатимуться водія, він має право викликати поліцію. З поліцією проводять певний інструктаж, вона буде готова долучатися на кожен такий виклик. Плюс поліція обіцяє забезпечити в топмісцях посадки своїх патрульних, щоб забезпечувати правопорядок", – зазначив головний санітарний лікар України Віктор Ляшко.
Також у Київській адміністрації повідомили, що в наземний транспорт пускатимуть лише людей у масках.
Це контролюватимуть санітарна служба та Національна поліція.
За повідомленнями ЗМІ, 18 березня водії подекуди порушували заборону брати в салон понад 10 людей, але 19 березня на зупинках транспорту вже чергували поліцейські, щоб контролювати цей процес. В Україні вже є випадки покарання водіїв, які перевозили більш ніж 10 людей.
Які обмеження для транспорту в окремих регіонах?
З 18 березня в Чернівцях, де раніше оголосили режим надзвичайної ситуації через коронавірус, зупинив роботу весь громадський транспорт.
Крім того, у п'ятьох селах Чернівецької області – Вижниці, Снятині, Заліщиках, Атаках, Новодністровську – встановили блокпости.
Основна їхня мета – інформувати населення, контролювати пересування та вимірювати температуру громадян. Вільно проїжджають ті, у кого немає ознак ГРВІ.
Аналогічні патрулі чергують наразі на чотирьох в’їздах і виїздах з Радомишля Житомирської області, де раніше зафіксували смертельний випадок від коронавірусу.
Такі пости працюватимуть щодня із 6:00 до 22:00 до завершення карантину.
З 19 березня припинений рух громадського транспорту в Луцьку. Буде організована доставка до робочих місць з домівок працівників критичної інфраструктури та медиків.
З 23 березня громадський транспорт у Києві перевозитиме лише працівників співробітників критичної сфери за спеціальними перепустками. Це – медичні працівники, рятувальники, правоохоронці, фахівці сфери ЖКГ, люди, які працюють у продуктових магазинах та аптеках, співробітники стратегічних підприємств.
Щоб забезпечити працівників спеціальними квитками, керівники таких підприємств мають звернутися до профільних департаментів КМДА (Департамент охорони здоров’я, Департамент житлово-комунальної інфраструктури, Департамент промисловості та розвитку підприємництва) або до Управління з питань цивільного захисту, чи за місцем розташування – до районних в м. Києві державних адміністрацій.
Крім перепусток ті, хто користуватиметься транспортом, повинні мати посвідчення особи та засоби індивідуального захисту.
Схему руху та перелік маршрутів, які працюватимуть в Києві, дивіться тут.
Які пільги через карантин отримають підприємці, зокрема ФОПи?
З 1 березня до 30 квітня фізичні особи – підприємці (ФОПи) звільняються від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) за себе. Водночас цей період зараховується до страхового стажу для виплати пенсії, іншої державної допомоги, соціального страхування.
Строк обов’язкового запровадження реєстраторів розрахункових операцій для ФОПів продовжується з 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року, а для окремих видів діяльності до 1 квітня 2021 року.
Податкові перевірки підприємств не мають проводитися з 18 березня до 31 травня 2020 року.
Закупівлі товарів, роботи та послуги, необхідні для боротьби з коронавірусом, проводитимуться за спрощеною процедурою – без застосування електронних торгів, які тривають не менш ніж 15 днів. Такі товари підлягають 100-відсотковій передоплаті. Порядок закупівлі цих товарів має встановити Кабмін. Водночас звіти про закупівлі викладатимуться в електронній системі ProZorrо.
Лікарські засоби, призначені для боротьби з коронавірусом, ввозитимуться без мита та ПДВ.
Карантин буде в офіційному переліку форс-мажорних ситуацій. Це може стати в нагоді бізнесу, адже часто в різних договорах прописується, що сторона не відповідає за їхнє невиконання, якщо причиною став форс-мажор.
Які виплати та пільги отримають громадяни у зв’язку коронавірусом?
Якщо ви під час епідемії коронавірусу перебуваєте в спеціалізованих закладах охорони здоров’я або на самоізоляції під медичним наглядом, то вам мають виплатити допомогу з тимчасової непрацездатності в розмірі 50% середньої зарплати.
Медики, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання, отримують надбавку в розмірі до 200% заробітної плати.
Також доплати передбачать для працівників, "які забезпечують життєдіяльність населення".
З 1 квітня уряд має виплатити додаткову тисячу гривень пенсіонерам, які мають пенсію менш ніж 5 тисяч гривень. А з 1 травня буде проведено індексацію пенсій, запевняє президент.
Виплати субсидій не можна зупиняти, їх мають продовжити автоматично, а коло отримувачів – розширити.
Безробітного реєструватимуть у перший же день після звернення і тоді ж призначатимуть допомогу з безробіття.
Штрафи і пеня за несплату комунальних послуг не нараховуються, заборонено зупиняти надання комунальних послуг у разі їхньої неоплати або оплати не в повному обсязі, заборонено примусове виселення громадян за несплату комунальних послуг.
Не нараховується та не сплачується в період з 1 березня року до 30 квітня 2020 року плата за землю, податок на нерухомість.
Електронні декларації державних службовців можна подавати цього року до 1 червня, а не до 1 квітня, як завжди.
З 1 березня 2020 року до 30 квітня 2020 року громадяни звільняються від відповідальності за договорами про споживчий кредит.
Який захист для переселенців та іноземців під час карантину?
На період карантину та протягом 30 днів після його припинення забороняється скасовувати довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Зокрема, якщо така особа не пройшла верифікації, яку має проходити кожні 60 днів, тобто була тривалий час відсутня за місцем проживання.
Під час карантину також заборонено заморожувати державну допомогу для ВПО. Це, зокрема, не має робити Ощадбанк за відсутності проходження фізичної ідентифікації.
На період карантину забороняється здійснювати контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їхнього фактичного проживання / перебування.
Під час карантину не каратимуть іноземців та осіб без громадянства, які не змогли виїхати з України чи не встигли продовжити термін перебування в Україні в органах ДМС.
Оформлення документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у період дії карантину проводиться за місцем звернення особи.
Національний банк прибирає юридичні формальності для полегшення доступу до фінансових послуг для громадян України, які зареєстровані на тимчасово окупованій території Криму та Севастополя.
“Зазначені послаблення мають на меті полегшити доступ таких громадян, зокрема, й до таких базових послуг, як відкриття банківського рахунку чи депозиту в українських фінансових установах. Найближчим часом банки отримають також додаткові роз’яснення щодо особливостей ідентифікації та верифікації таких клієнтів під час відкриття рахунків”, – повідомили в Нацбанку.
Ці зміни почнуть діяти з 27 квітня.
Які заклади працюватимуть під час карантину, а які ні?
Безперебійно під час карантину мають працювати органи державної влади, заклади охорони здоров’я, продуктові магазини, аптеки, АЗС і банки.
Мають бути закритими по всій Україні під час карантину заклади громадського харчування: ресторани, кафе, кав’ярні; торговельно-розважальні центри та непродовольчі магазини, всі розважальні заклади: кінотеатри, театри, філармонії, інші заклади культури; спортивні зали, фітнес-центри, басейни, косметичні центри, спа-центри, перукарні.
Водночас дозволено надавати послуги з громадського харчування із застосуванням адресного доставлення замовлення за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.
Крім того, заборонено проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб.
Дозволено лише заходи, необхідні для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Як працювати під час карантину?
Новий закон врегульовує форми роботи під час карантину, зокрема дистанційну.
Так, роботодавець може доручити працівникові, зокрема державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати роботу, визначену трудовим договором, удома.
За погодженням з роботодавцем працівник, у тому числі державний службовець, службовець органу місцевого самоврядування, може отримати неоплачувану відпустку протягом усієї тривалості карантину.
Власник підприємства, установи, організації може змінювати режими роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема щодо приймання та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Про такі зміни потрібно повідомляти на вебсайтах та через інші комунікаційні засоби.
Під час карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг і строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Чи можна звільняти працівників під час карантину?
Змушувати працівників писати заяви на звільнення під час карантину – незаконно.
Якщо керівник чинить на вас тиск, щоб змусити написати заяву про звільнення за власним бажанням, повідомляйте одразу в поліцію, рекомендує президент Володимир Зеленський у своєму відеозверненні.
За його словами, за подібний тиск на працівників також передбачена відповідальність. Насамперед це стосуватиметься державних та комунальних закладів.
Роботодавцям, які незаконно звільняють працівників під час карантину через COVID-19, загрожують штрафи на суму до 51 тисяч гривень, заявляють своєю чергою в МВС.
Чи можна виселяти студентів з гуртожитків?
Студентів вишів, які живуть у гуртожитку, не можна виселяти звідти на час карантину або давати їм рекомендації залишити гуртожитки.
Це питання перебуває на особистому контролі прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.
Усі керівники закладів професійно-технічної та вищої освіти отримали листа від Міністерства освіти та науки про неприпустимість примусового виселення студентів. Копію листа можна знайти за цим посиланням.
"Керівники закладів зобов'язані на час карантину забезпечити нормальну роботу гуртожитків, інформувати студентів та персонал про заходи безпеки у зв’язку з поширенням COVID-19, а також забезпечити в гуртожитках місця для ізоляції студентів із симптомами гострих респіраторних захворювань", – зазначив заступник міністра освіти і науки Єгор Стадний.
Водночас пропускний режим у гуртожитках має бути посилено, зокрема обмежено вхід осіб, які в них не проживають.
У разі якщо спроби виселення все ж відбуватимуться, студенти можуть звертатися до директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН за телефоном 044 481 32 61.