Ще раз про “імпічмент президента” і суддів Окружного адміністративного суду Києва

Цього тижня колегія суддів Окружного адмінсуду Києва, яка нещодавно скасувала рішення про націоналізацію “Приватбанку”, поскаржилася на президента Петра Порошенка, міністра юстиції та голову Нацбанку Якова Смолія до Вищої ради правосуддя, Генпрокуратури та Державного бюро розслідувань.

Зокрема, судді вимагали від ВРП скасувати ініційовану щодо них президентом кваліфікаційну перевірку, від ГПУ та ДБР – розпочати кримінальне провадження проти згаданих посадовців та змусити парламент ініціювати процедуру імпічменту чинного президента.

А тепер за пунктами про те, чим викликані такі дії суддів ОАСК і чи можливе законне задоволення їхніх вимог, зокрема про імпічмент.

1. Судді не можуть ні ухвалити рішення про імпічмент, ні ініціювати процедуру імпічменту. Ініціювати можуть це лише більш ніж 226 депутатів. Конституційний і Верховний Суди присутні тільки наприкінці процедури, та й то з дуже обмеженою функцією: вони роблять висновок про дотримання конституційності процедури і щодо того, чи містять відповідні діяння президента ознаки злочину.

2. Імпічмент будь-якого президента в Україні на сьогодні – нереалістична ідея, оскільки: по-перше, немає встановленої законом процедури; по-друге, дуже складно буде знайти в Раді для нього 338 голосів (3/4 від конституційного складу). Тому необхідно спочатку ухвалювати закон про президента, де регулювати це і не лише це. А в перспективі – вносити зміни до Конституції, де знижувати поріг для імпічменту і взагалі належно балансувати трикутник влади (президент-парламент-уряд).

3. Розмова про імпічмент виглядає в принципі абсурдною зараз, бо чинний президент і так програв вибори і перестане бути президентом за місяць.

4. Тому вся ця історія – “димова завіса” і не що інше, як намагання суддями ОАСК уникнути відповідальності, яка може нарешті настати. Адже президент Порошенко врешті звернув на ОАСК увагу і звернувся на засіданні РНБО до Вищої кваліфікаційної колегії суддів, щоб вона провела його перевірку. Зауважте, судді відкритим текстом просять ВРП звернутися до ВККС щодо “неприпустимості кваліфікаційного оцінювання суддів ОАСК”. Тож ми з вами маємо обговорювати не “димову завісу” – імпічмент, а суть питання: коли і в який спосіб судді ОАСК будуть належно перевірені, а потому – залишать свої посади і підуть під суд за все, що вони зробили.

5. У діяннях президента і міністра навряд чи є якийсь склад правопорушення. Так, є більш елегантні способи вирішення питання. Наприклад, Порошенко свого часу міг би не вилучати ОАСК з указу про ліквідацію судів і оголосити новий конкурс у цей суд у зв’язку з ліквідацією (Конституція встановлює саме такий порядок). Також можна було провести кваліфікаційне оцінювання цих судів насамперед, передбачивши відповідний порядок у законі, адже автор усіх законів про судову реформу – президент Порошенко.

6. Як голова держави і очільник РНБО, як гарант суверенітету і прав та свобод людини президент цілком може надавати оцінку тим діям і рішенням державних органів, які загрожують суверенітету і правам громадян, і звертатися до відповідних органів з пропозиціями щодо вирішення цих питань. У який спосіб – має бути описано в законі про президента. І президент, і міністр також є політичними фігурами, і цілком можуть надавати тим чи іншим речам політичну оцінку. І несуть за ці свої висловлювання політичну відповідальність, а не юридичну.

7. Саме звернення президента до ВККС не гарантує, що така перевірка буде і що вона буде належною. Нагадаю, відомство Сергія Козьякова вже успішно провалило судову реформу, пропустивши переважну більшість недоброчесних суддів у межах кваліфікаційного оцінювання і зробивши щонайменше 45 недоброчесних суддями Верховного Суду. І навіть якщо ВККС належно перевірить цих суддів і ухвалить відповідне рішення, до реального звільнення може минути багато часу, поки справа “гнитиме” у ВРП. Приміром, суддя ОАСК Богдан Санін, який заборонив Майдан, був рекомендований до звільнення ще понад рік тому, але через бездіяльність ВРП і далі ходить на роботу, отримує наші з вами гроші у вигляді зарплати і навіть коментує резонансні рішення як суддя-спікер цього суду.

8. Навіть якщо деякі судді будуть перевірені, а деякі звільнені, це не вирішить проблеми ОАСК. Практично весь чинний склад цього суду підбирався Ківаловим (голова суду Павло Вовк – його колишній помічник) і Портновим спеціально для виконання політичних рішень і залишився практично недоторканним до сьогодні. Цей суд має унікальну підсудність: він може визнати протиправним і скасувати будь-яке політичне рішення міністерства, ЦОВВ і фактично будь-якого органу влади, що перебуває в місті Києві, чи встановити відсутність у них повноважень (привіт, кейс Супрун).

9. У цьому ж суді зараз перебуває позов про фактичну відсутність коаліції у Верховній Раді, який може стати підставою для розпуску ВР, що буде вигідним для новообраного президента Зеленського (за його власними словами). Тому єдине на цьому етапі швидке й ефективне рішення – це ухвалення акта парламенту про ліквідацію чи реорганізацію цього суду і оголошення конкурсу на вакантні посади. До речі, подати проект такого акта може тільки президент. Очевидно, Порошенко цього вже не робитиме, бо вибрав інший спосіб реагування. Цікаво, чи вистачить на це політичної волі в президента Зеленського, чи він також використає і надалі використовуватиме цей суд у політичних цілях. Сподіваюся, він бачить, чим це закінчилося для його попередника.

10. Звичайно ж, будь-які перевірки суддів повинні проводитися не ad hoc, а планово, з чітких підстав, за чіткою процедурою, зрозумілою як суспільству, так і самим суддям. Та ще й комісіями, яким довіряють, а не тими, які є зараз. Встановлення саме такого порядку – єдине правильне системне рішення. І саме з перезапуску ВККС і ВРП потрібно почати системні зміни, а також перезапустити кваліфікаційне оцінювання бодай щодо тих суддів, стосовно яких є негативні висновки Громадської ради доброчесності. Це те, що ми пропонуємо вже доволі давно, і те, що напередодні виробів підтримував уже обраний президент Зеленський.

Тільки тоді ми перестанемо себе запитувати, а що ж у нас такі рішення, якщо судова реформа в нас успішна, “найбільш прозора” і відповідає європейським стандартам.

Голова правління громадської організації “Фундація DEJURE” Михайло Жернаков