Мають право на сім’ю. Чи почують людей з інтелектуальними порушеннями?

Особи з інтелектуальними порушеннями обмежені в доступі до інформації про репродуктивне здоров’я.   

Які існують перешкоди?

Одна з найголовніших перешкод – неготовність батьків надавати інформацію про сексуальні права та репродуктивне здоров’я. Більшість таких осіб перебуває під гіперопікою батьків, через що вони позбавлені можливості самостійного прийняття рішень, власного вибору, не вміють самостійно організовувати своє життя, а тим більше – розбиратися у власних почуттях.

Сучасне суспільство мало обізнане про проблеми та права людей з інтелектуальними порушеннями. Така людина стереотипно вважається “вічною дитиною”, яка не може нести відповідальності за свою сім’ю, не може побудувати тривалі стосунки. Окрім того, існує упередження, що в осіб з інтелектуальними порушеннями обов’язково народиться хвора дитина, що шлюб призведе до додаткових проблем для суспільства.

Батьки не готові відкрито говорити про сексуальні проблеми своїх дітей, не готові сприймати дорослу людину, як самостійну.

Здебільшого фахівці, які працюють у закладах для людей з інтелектуальними порушеннями, не володіють навичками роботи із цією проблемою.

Наприклад, нам відома така ситуація: медичний працівник закладу для людей з інтелектуальними порушеннями зайшла до приватної кімнати і побачила, що дівчинка сидить на колінах у хлопчика, хлопчик у візочку. Її перша реакція була – заборонити, сказати, що так робити не можна. Але материнський досвід спинив її від такої реакції. Вони ж нікому шкоди не роблять. Вона подумала, може, для таких людей це єдина можливість бути щасливими. Тож не треба їм забороняти прояв почуттів.

Задоволення сексуальних потреб важливе для фізичного та психічного здоров’я людей з інтелектуальними порушеннями, але необхідні особливі умови – доступна інформація, практичні знання та навички, медичний та психологічний супровід. Незадоволення сексуальних потреб людей з інвалідністю викликає важкі переживання, агресію, розгубленість.

Люди з інтелектуальними порушеннями мають низький рівень можливості задовольняти свої сексуальні потреби. Немає власного приватного простору. Інтернати розділені на жіночі та чоловічі. Навіть поспілкуватися з особою протилежної статі неможливо, особливо в жіночих інтернатах, де персонал – переважно жінки.

Перешкоди у задоволені сексуальних потреб: низький рівень культури, брак інформації, необізнаність. Відсутність умов для створення сімей та задоволення сексуальних потреб. Та чи не найперше – упереджене ставлення батьків та оточуючих до проблеми задоволення сексуальних потреб.

Які умови для реалізації сексуальних потреб?

Для реалізації права осіб з інтелектуальними порушеннями на сім’ю не потрібні “особливі” умови. Найперше – це можливість укласти шлюб, створити сім’ю, автономне проживання сімей. Додатково – створення соціальних служб, які б супроводжували такі сім’ї. А також надання більшої матеріальної допомоги сім’ям з інтелектуальними порушеннями з боку держави, медичний супровід.

Держава має виступати гарантом дотримання прав всіх громадян для реалізації їх права на здорове життя, права на житло.

На сьогодні представники релігійних організацій не розглядають можливості створення сім’ї особами з інтелектуальними порушеннями. В їхньому розумінні сім’я – це відповідальність, а особи з інтелектуальними порушеннями не можуть нести відповідальність.  

Треба інформувати людей з інтелектуальними порушеннями про їх права, будову і функції організму, хвороби, здоровий спосіб життя, засоби запобігання вагітності, про відповідальність за стосунки тощо.

Батьків необхідно інформувати про права їх дітей на шлюб, психологічно готувати до того, що їхні діти можуть мати стосунки, давати їм рецепти виходу із кризової ситуації. А фахівців навчати методикам донесення інформації, інформувати про стандарти надання послуг у соціальній сфері. 

Надія Майорова, заступниця виконавчого директора ВГО “Коаліція захисту прав інвалідів та осіб із інтелектуальною недостатністю”

З виступу на конференції “Право на любов: репродуктивне здоров’я та права осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень”